Народився Володимир Малик (справжнє прізвище Сиченко) 21 лютого 1921 року, в селі Новосілки, на Макарівщині. У 1938-му майбутній письменник вступив на філологічний факультет Київського університету. Тоді ж почав писати свої перші твори. Був учасником Другої світової. У 1950 році заочно закінчив університет у Києві, де вчився до війни.
Малик, якого згодом величатимуть «українським Дюма» присвятив себе історичній літературі. Зранку до вечора працював в архівах. Часто подорожував Україною, збираючи народні перекази та відвідуючи місця, де мешкали герої його майбутніх книг.
Так, одна за одною на світ з’явилися казки-легенди для молодших читачів: «Чарівний перстень», «Микита Кожум’яка», «Месник із лісу», «Воєвода Дмитро», «Червона троянда».
Згідно сімейного літопису письменник увійшов в літературу за якихось півгодини, коли у червні 1956-го запропонував представнику видавництва «Молодь» прочитати свою поему-казку «Журавлі-журавлики». Попервах до твору автора-початківця поставилися зі скепсисом. А опублікувавши – не пошкодували. Читачі зустріли поему Малика «на ура». І згодом на твори письменника з нетерпінням чекали вже тисячі українців…
Не лише діти, але й дорослі намагалися бути подібними до героїв Малика– великих пращурів українців, що здобували славу подвигами в ім’я батьківщини. Які стали легендами, увічненими в народних переказах, на сторінках літописів, в офіційних документах.
Навіть за часів Радянського Союзу Володимиру Малику вдавалося писати захопливі пригодницько-історичні твори, що увійшли до золотого фонду літератури України. Завдяки творам «Посол Урус-Шайтана» та «Чорний вершник» (про пригоди українського розвідника отамана Івана Сірка в Туреччині), історичному роману «Князь Кий» та багатьом іншим творам, історія ставала не просто зрозумілою та цікавою. Славна давнина в оповіданнях Малика притягувала до себе так, що мимоволі, її хотілося відтворити у дні сьогоднішньому.
Більшість творів Володимира Малика неодноразово перевидавалися і були перекладені багатьма мовами світу. Завдяки його повістям і романам сьогодні не лише Україна, а й увесь світ не перестає захоплюватися непереможним духом українських героїв, мужністю та відвагою видатних людей, що віддавали життя за свободу рідної України. На думку дослідників творчості письменника, ніхто до нього, не зміг так захопливо й водночас достовірно передати героїчне минуле нашої держави. Яке сповнене неймовірними драматичними колізіями, таємницями та пригодами.
Твори Володимира Малика часто порівнюють з кращими романами Жюль Верна та Олександра Дюма. А деякі з них, на думку літературознавців, навіть перевершили їх.
Сучасники Малика казали, що його романи «заворожують чудовими й чарівними подорожами з країни в країну, з епохи в епоху, змушують радіти та ридати, любити і ненавидіти, переживати, як свої власні, негаразди й перемоги героїв».
Петро Лубенський так згадував появу найяскравіших історичних творів українського письменника:
– «Я був свідком того, як починалася праця над серією історичних романів. Багато про що розповідав мені сам автор. Тому хочу поділитися коротким спогадом. Це було 1962-го року. Вже вийшло у Володимира Кириловича кілька книжок, тоді ж його було прийнято до Спілки письменників. Це, звичайно, його окриляло, сповнювало творчою енергією. Хотілося, як він розповідав, взятися за щось значне, героїчне, історичне.
Почав думати, шукати. Якось узяв журнал «Огонек», розгорнув, і побачив там репродукцію широко відомої картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Як блискавка сяйнула думка, яких могутніх людей зобразив художник. Які героїчні біографії у кожного, які долі, які характери! От, коли б вони раптом зарухалися на екрані – чудовий був би фільм! І написав сценарій. Однак сценарій на Київській кіностудії не пішов, і письменник засів за роман.
Перші дві книги «Посол Урус-Шайтана» («Невільник» 1968 р.) та «Фірман султана» (1969 р.) викликали величезний ажіотаж. Тираж цих творів в Україні розкупили в одну мить. Незабаром світ побачили третя та четверта книги – «Чорний вершник» (1976 р.) та «Шовковий шнурок» (1977 р.). Пізніше, при перевиданні, вони були об’єднані в тетралогію «Таємний посол» і під такою назвою відомі читацькому загалові».
Твори Володимира Малика стали національним надбанням, а їх автор по праву визнаний одним з кращих письменників історичного жанру. За романи «Посол Урус-Шайтана», «Шовковий шнурок» та «Князь Кий», Володимир Кирилович Малик був удостоєний літературної премії імені Лесі Українки.
Насичені пригодами твори «українського Дюма» сприймаються на одному диханні. А після їхнього прочитання в душі залишається прекрасне почуття гордості за те, що ти живеш в країн, багатій на легендарну історію.
У житті письменник був чесною, скромною і доброю людиною. Авторам-початківцям допомагав порадами, практичними рекомендаціями, даруючи надію на майбутній літературний успіх.
Помер Володимир Малик 31 серпня 1998 року в Лубнах.
[:]