До Чорнобильської зони вперше за останні роки було відправлено етнографічну експедицію з метою вивчення традицій, що зникають, звичок, обрядів, ремесел та побуту регіону.
«ЧОРНОБИЛЬ: ПЕРЕРВАНА ТРАДИЦІЯ»
Ініціатором та організатором дослідження виступив Вишгородський історико-культурний заповідник. Славутич, як мала культурна столиця України-2021 та спадкоємця культурної спадщини Чорнобильського регіону долучився до організації та прийому унікальної наукової події, – повідомляють організатори.
Наразі наукові експедиції в Україні організуються зрідка. Тому отримані результати є особливо важливими для збереження культурно-етнографічної спадщини як Полісся, так і України загалом.
Серед значного обсягу антропогенних, економічних, екологічних втрат після аварії на Чорнобильській АЕС в тіні залишилось те, що поволі руйнується й етнокультурний пласт, притаманний цій місцевості – народні звичаї й традиції, повір’я, архаїстично-побутові культурні реалії, автентичні особливості ремесел, ігри й забави, особливості народних святкувань тощо. А також і елементи матеріальної культури: старовинні обрядові, побутові речі, що збереглися у носіїв регіональної етнічної культури. Через природне руйнування житла в сільській місцевості, звідки відселено людей, втрачаються й автентичні елементи традиційної для Чорнобильського ареалу Полісся архітектури.
Те, що залишилось, потребує невідкладних заходів з фіксації, дослідження, систематизації й оприлюднення для прийдешніх поколінь – як істориків, етнографів, краєзнавців, педагогів, бібліотекарів, так і широкого загалу зацікавлених осіб.
Етнографічна дослідницька експедиція «Чорнобиль: перервана традиція» під керівництвом директорки Вишгородського історико-культурного заповідника Влади Литовченко має на меті збір автентичного етнографічного матеріалу, вивчення сучасного стану побутування традицій та інших етно-елементів Чорнобильського ареалу, фіксування етнічної спадщини методами аудіо-, фото-, відеозйомки, систематизацію зібраного матеріалу з метою подальших досліджень. А також оприлюднення перебігу та результатів дослідження.
Під час експедиції були відвідані населені пункти, що знаходяться в зоні відчуження, яких з часом, як і самоселів, що у них живуть, стає все менше: якщо у 2002 році їх нараховувалось майже 300, то у 2021-му –тільки 99, а також проводилася робота в наукових та музейних фондах міста Славутич.
Значна кількість культурно-етнологічних матеріалів даного ареалу була зібрана і в Славутичі, де також живуть носії автентичних традицій регіону, свого часу переселені з Прип’яті. Місцеві жителі радо поділились своїми спогадами і розповіли про традиції, які зберігають. Багато дійсно унікальних етнографічних матеріалів з Полісся зібрано і у Краєзнавчому музеї м. Славутича та Чорнобильської АЕС. Вони заслуговують на увагу як неоціненні зразки регіональної культури – зокрема, тут представлена колекція поліського та білоруського одягу, яка показує відмінності цього ареалу (ті ж шарафани, елемент місцевого одягу, або рушники, що перегукуються з вишгородськими рушниками). Все це потребує подальшого вивчення та дбайливого збереження.
Загалом місто, і як спадкоємець культурної спадщини Полісся, і як мала культурна столиця України-2021, багато робить для дослідження й збереження культурно-етнографічної спадщини регіону. Про це в рамках зустрічі з учасниками експедиції розповіли заступник міського голови Олександр Линкевич, очільниця відділу культури Ніна Баришевська, заступник директора КП «Агентство регіонального розвитку» Марина Карасьова, директор краєзнавчого музею Євген Алімов та співробітники музею.
Подальша співпраця науковців Славутича та Вишгородського історико-культурного заповідника на теренах збереження культури Чорнобильського ареалу триватиме надалі. Адже Славутич – одне з тих небагатьох малих міст, що опікується культурою – збереженням та розвитком та зацікавлений в привабленні туристів, в тому числі тих, хто захоплений традиціями та етнографією.
Організатори етнографічної дослідницької експедиції «Чорнобиль: перервана традиція»:
Вишгородська районна державна адміністрація, Вишгородська районна рада, Вишгородський історико-культурний заповідник, Славутицька міська рада.
Співорганізатори: Український центр культурних досліджень, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, Державний архів Київської області.
Учасники: заступниця голови Вишгородської районної державної адміністрації Тетяна Волотовська, кандидат історичних наук-Галина Бондаренко, журналіст Інна Косянчук, науковці Наталя Морозова та Роман Каць.
Медіа-партнер: газета «Слово», та Kyiinfo
Довідка
Славутич — наймолодше, створене у 1986 році, місто в Україні потужного урбаністичного та інтелектуального потенціалів, з розвинутою інфраструктурою. Місце, де генеруються нові ідеї та впроваджуються амбітні ініціативи.
У 2021 році Славутич отримав статус Малої культурної столиці України та грант від Українського культурного фонду на реалізацію проєкту “Славутич: ось [tobeⁱ] країна!”, який складатиметься з роботи арт-резиденції “Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича”, діяльності “SESAM 2021Poliklinika: Міжнародного семінару студентів-архітекторів від Європейської Архітектурної Студентської Асамблеї”, фестивалю для майбутніх медійників “Золота осінь Славутича”, ІІ Міжнародного фестивалю для людей поважного віку “GOLDenFest” та інших культурно-мистецьких ініціатив.
