На сайті Єдиного державного реєстру судових рішень з’явилася постанова судді Печерського суду міста Києва Білоцерківця Олега Анатолійовича, в якій він “відправляє на…р” підозрюваного у справі.
Білоцерківець Олег Анатолійович – заступник голови Печерського районного суду міста Києва.
Що відомо про суддю?
Білоцерківця не одноразово підозрювали в політичних рішеннях.
У справі про вбивство Павла Шеремета Білоцерківець надав дозвіл на обшук помешкання юриста та активіста Леоніда Маслова. Слідчі стверджували, що юрист нібито заходив в акаунт в соцмережі “Вконтакте” свого клієнта Андрія Антоненка, якого підозрюють у вбивстві Павла Шеремета, та міг видалити докази.
Розглядаючи клопотання слідчих, Білоцерківець мав не лише детально перевірити наявні докази, а й оцінити, чи є обшук пропорційним заходом. Чи є ризик знищення доказів у кримінальній справі та чи можна цьому запобігти. Проте ні слідчий, ні слідчий суддя не навели жодних доказів на користь того, що речі, документи чи інформація не може бути отримана в інший спосіб.
Білоцерківець в постанові не назвав доказів, які б підтверджували те, що Маслов дійсно заходив в акаунт та міг видалити звідти дані. Його рішення ґрунтувалось лише на припущенні слідчого, що “Маслов може мати доступ до інших речових доказів, знищувати їх або переховувати від слідства”. Виключно на підставі цього припущення суддя надав дозвіл на обшук та вилучення не лише комп’ютерів чи телефонів, з яких можна зайти в соцмережі, а й до: блокнотів, чорнових записів адвоката, топографічних карт, незареєстрованої зброї, вибухівки, комплектуючих до вибухових пристроїв, магнітних пристроїв та інших речей.
У 2017 році цей суддя надав доступ до телефонних трафіків активістів Автомайдану у справі щодо “побиття яйцями” депутата Олега Барни. За те, що активісти кинули 3 яйця у Барну, їм загрожувало від 4 до 7 років в’язниці. Всі обставини так званого злочину були повністю зафіксовані у відео з різних ракурсів і в присутності багатьох поліцейських.
Хоч час, місце і обставини були з’ясовані, прокуратура все одно просила доступ до списку телефонних дзвінків, повідомлень та місця знаходження активістів. Білоцерківець цей доступ забезпечив, проте не лише на день акції, а й на 12 днів до і 27 днів після неї.
Ця справа мала усі ознаки переслідування активістів. Тож юристи Фундації DEJURE подали на Білоцерківська 2 скарги до Вищої ради правосуддя за необґрунтовані ухвали про обшук помешкання та доступ до телефонних дзвінків. ВРП уже відмовилась відкрити провадження за останньою скаргою.
Підписуйтесь на наш канал telegram
UPD Інформація на сайту суду вже прихована.
