Санкції Сполучених Штатів майже повністю зупинили видобуток і експорт російського скрапленого природного газу. Росія готується до кількарічного застою у цій сфері та намагається знайти шляхи уникнення обмежень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Економіка Російської Федерації виявилася напрочуд стійкою до натиску західних санкцій. Через два роки після вторгнення в Україну, економіка агресора продовжує фінансувати дорогу війну і підтримувати російського диктатора Владіміра Путіна. Однак попри це, в економіки РФ є сфера, де вже сформувалася реальна проблема.
Проект “Арктик СПГ-2” (СПГ – скраплений природний газ. – ред.), який веде ПАТ “Новатек” у Карському морі, є ключовою частиною планів Москви зі збільшення експорту палива і поповнення держбюджету.
Компанія вже кілька місяців готова постачати скраплений природний газ на нові ринки, що є альтернативою колись прибутковій торгівлі РФ з Європою через експорт по трубопроводах. Однак нова масштабна операція вартістю 25 млрд доларів фактично простоює через санкції США. Це перший випадок ефективної роботи американських обмежень проти російського енергетичного комплексу.
Росія вже давно прагне збільшити свою частку на світовому ринку СПГ, однак війна і подальше різке падіння сухопутного експорту до Європи, посилили важливість цих амбіцій – Москва хоче до 2030 року збільшити виробництво СПГ втричі, додавши щонайменше 35 млрд доларів щорічного доходу.
Завдяки старим операціям, Росія наразі є четвертим найбільшим експортером скрапленого природного газу в світі, але обмеження на флагманський проект “Арктик СПГ-2” обмежують її прагнення рухатися далі.
Ще більше Москва занепокоєна тим, що санкції створили основу для будь-яких майбутніх зусиль Заходу, спрямованих на обмеження газових доходів Кремля, націлившись на такі проекти, як “Ямал” або “Сахалін-2” на Далекому Сході, які все ще постачають газ клієнтам в Європі й Азії.
Засновник Арктичного інституту Малте Хумперт зазначив, що санкції США “працюють напрочуд добре” і заблокували “Арктик СПГ-2” ще до того, як він почав видобуток газу і його доставку танкерами.
Адміністрація Джо Байдена ввела санкції проти проекту “Арктик СПГ-2” у 2023 році. Покупці в Китаї та Індії – країнах, які купували і торгували російською нафтою в обхід чинних обмежень, – відмовилися купувати СПГ навіть зі знижкою. А юристи в Сінгапурі та Лондоні відмовилися від участі в проекті.
Крім того, російські судна для транспортування СПГ вартістю сотні мільйонів доларів, застрягли в сухих доках у Південній Кореї – через санкції їх ніхто не може їх купити або орендувати.
На відміну від експорту Росією нафти, попри обмеження ціни та інші обмеження, за допомогою величезного “тіньового флоту” скраплений газ транспортувати складніше, переважно через більш складну технологію, необхідну для завантаження і транспортування переохолодженого палива.
Bloomberg зазначає, що Європейський Союз наразі ще покладається на російський СПГ та неохоче обмежує його імпорт, але вже планує запровадити деякі власні санкції. Європа не забороняє напряму експорт російського палива, однак в ЄС тривають дебати, на яких обговорюється заборона використання портів ЄС для реекспорту поставок російського СПГ до третіх країн.
Російські заводи з виробництва скрапленого газу в арктичному регіоні дуже віддалені, тому паливо зазвичай спочатку доставляється до Бельгії або Франції для реекспорту в Азію або інший європейський порт. Обмеження цієї практики призведе до того, що судноплавний флот РФ буде розтягнутий до межі.
Рада національної безпеки Білого дому почала звертати увагу на порушення російських планів з розширення виробництва СПГ у 2023 році, приблизно за рік після початку війни. Група чиновників разом із Держдепартаментом та Міноборони США обрали “Арктик СПГ-2” в якості мішені, а згодом передали пакет санкцій до Міністерства фінансів.
На сьогоднішній день, у рамках ширшого плану, спрямованого на блокування Росією розробки будь-яких нових енергетичних проектів, які можуть принести суттєві доходи, США хочуть переконатися, що арктичне підприємство буде “мертвим у воді”.
У чиновників Білого дому є вагомі причини, щоб націлитися на цей об’єкт, співвласниками якого є уряд Японії, китайські державні нафтові компанії та французька TotalEnergies. Хоча це і дратує важливих союзників, заморожування “Арктик СПГ-2” завдає шкоди Москві, спричиняючи лише обмежені хвилювання на світових ринках природного газу. Не менш важливим для адміністрації Байдена з наближенням виборів є стримування наслідків для американських споживачів.
У цьому проекті Вашингтон має й інші переваги. Для торгівлі СПГ потрібні дорогі спеціалізовані судна, які можна відстежувати за допомогою супутникових даних, що майже унеможливлює створення альтернативного флоту. Хоча сьогодні у світі існує близько 7500 нафтових танкерів різного розміру, вся галузь СПГ налічує близько 700 суден.
Крім того, для “Арктик СПГ-2” потрібен унікальний тип судна, що здатний ковзати по товстій кризі. Для операції були замовлені 21 танкер льодового класу, включно з суднами, що належать південнокорейським компаніям Hanwha Ocean Co. та Mitsui OSK. Зараз компанії намагаються знайти нових власників. Очевидно, що Росія може залучити власні потужності, і на суднобудівному заводі “Звезда” будуються судна для перевезення СПГ, але навіть їхнє спорудження затягується через санкції США.
“Найбільшим єдиним стримуючим фактором для розвитку проекту “Арктик СПГ-2″ є наявність танкерів. Це слабке місце в російській загальній стратегії. Довгострокові перспективи затьмарює той факт, що основна місія, яка полягала в розробці СПГ для Східної Азії через Північний морський шлях, на даний момент не є можливою”, – сказав Тан Густафсон, професор Джорджтаунського університету, який протягом десятиліть спостерігав за російською експансією викопного палива.
Росія володіє найбільшою у світі часткою природного газу, маючи близько 20% доведених запасів, але їй усе ще потрібно перетворити їх на прибутки. Нові газопроводи споруджуються недостатньо швидко, щоб переорієнтувати продажі, тому залишається лише скраплений природний газ, який сам диктатор Путін визначив як паливо майбутнього.
У Кремлі розраховують з санкціями чи без них експортувати понад 100 млн тонн СПГ на рік до 2030 року, порівняно з приблизно 31 млн у 2023 році.
“Арктик СПГ-2” – не перший проект, який зазнав обмежень, а обмеження на передачу технологій та обладнання для розвідки вуглеводнів, запроваджені у 2014 році, стимулювали появу деяких місцевих альтернативних проектів.
Проте навіть уряд РФ починає визнавати масштаб проблеми в міру того, як санкції накопичуються, а технології повільно відтворюються. Цифри в документі Міністерства економіки, опублікованому на початку цього року, з яким ознайомилося агентство Bloomberg, свідчать про те, що за консервативним сценарієм видобуток може фактично стагнувати до 2027 року. Це означає, що “Арктик СПГ-2” не зможе швидко нарощувати обсяги видобутку.
Водночас, жоден з опитаних агентством Bloomberg трейдерів і аналітиків не очікував, що завод, який завершив будівництво (і запустив лише одну з трьох технологічних ліній), вийде на повну потужність, поки санкції залишаються в силі.
Компанія “Новатек”, яка стоїть за всім цим, наполягає на своєму. Засновник підприємства Леонід Міхельсон, – четверта найбагатша людина в Росії та близький союзник Путіна, – зумів у 2023 році завершити будівництво першої черги проекту “Арктичний СПГ-2”. Це сталося всупереч очікуванням галузі, що брак технологій буде стримувати його реалізацію. Після виходу з проекту таких компаній, як французька Technip Energies, були створені нові ланцюжки поставок, а деталі й обладнання були привезені з машинобудівних заводів у Китаї.
“Той факт, що ми стали об’єктом санкцій, є сигналом того, як вони оцінюють наші компетенції”, – сказав Міхельсон на XVI Веронському євразійському економічному форумі у листопаді, невдовзі після того, як проект потрапив під санкції.
Водночас, тепер засновнику “Новатек” слід боротися з потенційним відходом більшої кількості іноземних партнерів через посилення обмежень, а також шукати клієнтів.
За словами людей, обізнаних з цим питанням, “Новатек” найняв персонал у Китаї, щоб спробувати активізувати бізнес, а в лютому відправив чиновників до Індії. Однак жодних конкретних угод поки що не укладено.
Наступне випробування відбудеться влітку, коли “Новатек” планує відправити свій перший вантаж скрапленого природного газу з “Арктик СПГ-2”, скориставшись достатньо тонким для використання звичайного судна льодом.
“Будуть спеціальні рейси, але вони дуже обмежені. Куди Росія піде далі?”, – сказав Гумперт з Арктичного інституту.