Генеральних підрядників із будівництва «Стіни» Державна прикордонна служба України (ДПСУ) обрала без конкурсних процедур у закритому режимі. У службі не змогла пояснити причини обрання нинішніх підрядників.
За два года реализации проекта “Стена” на границе с Россией, инициатором которого был экс-премьер-министр Арсений Яценюк, подрядчиками уже освоено 680 млн гривен. По информации расследования программы “Наши деньги”, фирмы-прокладки получили значительную часть денег, выделенных из госбюджета на проект по инженерному обустройству украинско-российской границы.
Над инженерно-техническим обустройством границ работает 13 генподрядчиков. Среди них 2 государственных автодора, и 11 – частных компаний.
Наибольшие генподряды получили харьковские компании. Заказ компания «Скорпион-РП» составил почти в 50 млн грн. Владельцы фирмы два брата Владимир и Павел Левченко. Владимир Левченко является совладельцем охотничьей компании «Сафари-ХХI» вместе с нардепом от Оппоблока Дмитрием Шенцевым. Она находится на территории округа где проходит обустройство границы. Сам народный депутат утверждает, что с Левченко не знаком.
Авторы расследования предполагают, что Деньги на строительство укреплений распределены в ходе непрозрачной процедуры, а среди получателей – фирмы-прокладки. Еще одна харьковская фирма «Констракшн групп Интернешенал» получила от пограничников заказ на 58 млн грн. Не так давно компания принадлежала сыну экс-прокура Харьковской области и Автономной Республики Крым Василия Синчука. Сейчас фирма записана на бизнес-партнера семьи Синчука – Игоря Моруса.
Среди субподрядчиков харьковской «Констракшн групп Интернешенал» – житомирское предприятие «РЦ Шляхобудивныцтва» (Коростень, Житомирской области). «Констракшн» перечислил этой компании 18 млн грн. Субподрядчик записан на пенсионеров (это 72-летний мужчина и 79-летняя женщина, местные жители). Место юридической регистрации фирмы – местный завод железобетонных конструкций. Однако, охрана завода утверждает, что подобная фирма на их территории отсутствует.
Другой харьковский генподрядчик – фирма “Будцентр Витязь”. Владелец “Витязя” – Агаверди Адилов. Его сын долгое время был помощником нардепа из Оппоблока Юрия Павленко.
Сейчас “Витязь” – один из крупнейших генподрядчиков Стены. За строительство «стены» на границе компания получила 65 миллионов гривен. Кроме строительства стены, эта же фирма фигурирует в уголовных процессах по контрабанде сигарет. А впрочем, ее вообще перерегистрировали на жителя российского Магадана.
Среди генподрядчиков есть и специально созданная под проект, компания. Летом 2015 года работники отеля “Премьер Палац” Сергей Павловский и Алексей Пегасин зарегистрировали прямо в квартире Пегасина фирму “Каунт-груп” с уставным капиталом в – 1 гривна.
Кроме финансирования непосредственно обустройства границы, 59,5 млн. грн потрачено на закупку боевых бронемашин “Тритон” у завода “Кузница на Рыбальском” Петра Порошенко.
Еще часть средств направлена на ремонт и строительство зданий пограничной службы. Так, 18 миллионов гривен получила компания “Фаворит”, которая принадлежит семье народного депутата Борислава Розенблатта. Закупки услуг по ремонту проводили согласно тендерным процедурам, однако самое дешевое предложение (16 миллионов) отклонили из-за несоответствия документов.
[:ua]За два роки реалізації проекту “Стіна” на кордоні з Росією, ініціатором якого був екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, підрядниками вже освоєно 680 млн гривень. За даними розслідування програми “Наші гроші”, фірми-прокладки отримали значну частину коштів виділених з держбюджету на проект з інженерного облаштування україно-російського кордону.
Над інженерно-технічним облаштуванням кордонів працює 13 генпідрядників. Серед них 2 державних автодори, та 11 – приватних компаній.
Найбільші генпідряди отримали харківські компанії. Компанія «Скорпіон-РП» отримала замовлення майже на 50 млн грн. Власники фірми – два брати Володимир та Павло Левченки. Володимир Левченко зокрема є співвласником мисливської компанії «Сафарі-ХХІ» разом з нардепом від Оппоблоку Дмитром Шенцевим, що знаходиться на території округу де йде облаштування кордону. Сам народний депутат стверджує, що з Левченком не знайомий.
Ще одна харківська фірма «Констракшн груп інтернешенал» отримала від прикордонників замовлення на 58 млн грн. Компанія донедавна належала сину екс-прокура Харківської області й Автономної Республіки Крим Василя Синчука. Зараз фірма записана на бізнес-партнера родини Синчука – Ігоря Моруса.
Серед субпідрядників харківської «Констракшн груп інтернешенал» – житомирське підприємство «РЦ Шляхобудівництва» (Коростень, Житомирської області). «Констракшн» перерахував цій компанії 18 млн грн. Субпідрядник записаний на пенсіонерів (це 72-річний чоловік та 79-річна жінка, місцеві мешканці). Місце юридичної реєстрації фірми – місцевий завод залізобетонних конструкцій. Однак, охорона заводу переконує, що подібна фірма у них на території відсутня.
Розслідування стверджує: гроші на будівництво укріплень розподілені за непрозорою процедурою, а серед отримувачів коштів – фірми-прокладки.
Інший харківський генпідрядник – фірма “Будцентр Вітязь”. Власник “Вітязю” – Агаверді Аділов. Його син тривалий час був помічником нардепа від Оппоблоку Юрія Павленка.
Наразі “Витязь” – один з найбільших генпідрядників Стіни. За будівництво кордону компанія отримала 65 мільйонів гривен. Крім будування стіни, ця ж фірма фігурує у кримінальних провадженнях по контрабанді цигарок. А зрештою, її взагалі перереєстрували на мешканця російського Магадану.
Серед генпідрядників є і спеціально створена під проект компанія. Влітку 2015 року працівники готелю “Прем`єр палац” Сергій Павловський та Олексій Пегасін зареєстрували просто в квартирі Пегасіна фірму “Каунт-груп” із статутним капіталом – 1 гривня.
Окрім фінансування безпосередньо облаштування кордону, 59,5 млн грн проекту витратили на купівлю бойових бронемашин “Тритон” у заводу “Кузня на Рибальському” Петра Порошенка.
Ще частину коштів направили на ремонт та зведення будівель прикордонної служби. Так, 18 мільйонів гривень отримала компанія “Фаворит”, яка належить родині народного депутата Борислава Розенблата. Закупівлі послуг з ремонту проводили за тендерними процедурами, однак найдешевшу пропозицію (16 мільйонів) відхилили через невідповідність документів.
[:]
