Рік тому трагічно загинув морський піхотинець Ярослав Журавель

Ярослав Журавель народився 8 березня 1980 року у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області України.

З весни 2015 року на російсько-українській війні. Служив у 20-му окремому мотопіхотному батальйоні 93-ї бригади, в 35-у окрему бригаду морської піхоти розвідник перевівся у 2019 році із 93 ОМБр «Холодний Яр» разом зі своїм, нині загиблим, командиром Дмитром Красногрудем.

Читайте також: ЗАГИБЛІ МОРПІХИ ЖУРАВЕЛЬ І КРАСНОГРУДЬ НЕ МАЛИ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ – ХОМЧАК

Пройшов такі «гарячі» точки, як Мар’їнка, Піски, авдіївська промзона, Трьохізбенка, Гранітне.


Ярослав був у групі з саперів та представників СЦКК, які вирушили забирати тіло командира розвідувального взводу Дмитра Красногрудя, що підірвався на міні. В евакуаційній групі, яку спорядили 13 липня, сержант Журавель йшов першим, в тій же групі перебував Микола Ілін. Російські терористи почали обстрілювати групу евакуації, незважаючи на “режим тиші”, узгоджений через ОБСЄ.

Опісля обстрілу поранений Ярослав залишився на полі бою без допомоги. Три дні поспіль росіяни не давали проводити пошукову операцію. Спочатку його бачили із дрона української розвідки, однак вже приблизно 16 липня стало зрозуміло, що сержант загинув від поранень. 21 липня тіло сержанта було передано на контрольовану урядом України територію.

Похований 23 липня 2020 року в селі Андріївка, на Дніпропетровщині, де народився і виріс.

Читайте також: Морпіху, який три дні вмирав на передовій, відкрили меморіальну дошку

Ровно год назад три воина 137-го батальона морской пехоты погибли в ходе разведывательного выхода и неудачной спасательной операции.
Дмитрий Красногрудь. Ярослав Журавель. Николай Илин.Никакого официального расследования этих событий не произведено – остались без ответа причины отсутствия разведывательных беспилотников, проблемы планирования, связи, отказ в огневом поражении российских наемников после обстрела спасательной группы. Осталось без ответа почему столько дней не могли найти в хорошо известном месте раненого Ярослава Журавля.
“. – написав відомий жарнуліст, воєнкор і головний редактор Цензора Юрій Ботусов