[:ua]Наука для армії[:]

[:ua]

Російсько-українську війну називають гібридною. Це високотехнологічне протистояння. Більшість процесів відбуваються у прихованому форматі, а відкриті дії носять швидкоплинний та високоточний характер. Саме в таких умовах технологічна перевага набуває вирішального значення.

У боротьбі із зовнішньою загрозою українська армія довела здатність воювати в сучасних умовах. Але застаріла техніка лишається “ахіллесовою п’ятою” нашого війська.

Ігор Кабаненко – представник Української агенції з перспективних науково-технічних розробок

– Зверніть увагу. Війни минулого не вигравалися за рахунок застарілих технічних рішень. Навпаки, перемога завжди досягалася шляхом впровадження нових технологій та підходів. І теперішній конфлікт на Сході не є винятком. Він вимагає саме таких рішень.

Процес впровадження інновацій в українську армію до початку АТО був повільним. Протягом 23 років політика оборонного планування зводилися до скорочення чисельності війська та видатків на оборону. Тим часом в світі напрацьовувались рішення з впровадження новітніх технологій. З урахуванням оборонних потреб, що визначались оборонним відомством.

Завдяки сучасним інформаційним технологіям війна “порозумнішала” в рази. Якісно посилилася бойова міць і потенціал зброї. Вона стала далекобійною і високоточною. Саме тому до 2020 року Україна планує забезпечити перехід оборонно-промислового комплексу на стандарти НАТО. Але концепція переозброєння актуальна вже сьогодні.

Ігор Кабаненко – представник Української агенції з перспективних науково-технічних розробок

– Такі розробки цікавлять багато партнерів та інвесторів ще й  тому що  застосовуються не лише в оборонній сфері. Технології подвійного використання можуть бути задіяні в межах інноваційної моделі економіки, що є величезним плюсом для розвитку будь-якої держави.

Розробки, які базуються на лазерних технологіях, можуть забезпечити охорону важливих об’єктів: ядерних електростанцій, гідротехнічних споруд, гідроелектростанцій та інших об’єктів. Новітні радіо-комунікаційні рішення можуть поліпшити систему мобільного зв’язку. Застосування дронів в сільському господарстві працюватиме на підвищення врожайності. Модульно-мобільні рішення на базі мікроелектроніки ХХІ століття дозволяють ефективно реалізовувати транзитний потенціал країни. А у воєнній сфері підвищують ефективність бойового застосування та логістики.

Зазвичай такі компанії прагнуть підібрати спеціалістів, що мають сучасний рівень знань та досвід у сфері мікроелектроніки, симуляційних та IT-технологій.

Ігор Кабаненко – представник Української агенції з перспективних науково-технічних розробок

– Такі компанії беруть участь не лише в національних дослідженнях та проектах. Ми працюємо в рамках діяльності спеціальних груп Промислово-дорадчої групи НАТО  (NIAG). А в якості зразка взяли модель американського агентства DARPA, що стало прикладом розуміння сучасних високотехнологічних потреб й вміння бачити  на кілька кроків вперед.

DARPA (англ. Defense Advanced Research Projects Agency) – це агентство передових оборонних дослідницьких проектів Міністерства оборони США, Інституція покликана знаходити потрібних людей у власній країні, створювати середовище де вони можуть реалізовувати свої ідеї та втілювати їх у конкретний продукт потрібний державі та збройним силам.

Українська агенція з перспективних науково-технічних розробок теж збирала технологів та інженерів по всій країні. Бо має мету зберегти талановитих українських розробників і зацікавити їх працевлаштуванням в Україні. Результат не забарився. Нині компанія реалізувала понад 11 проектів з 18-ти, що були започатковані у 2014 році.

Ігор Кабаненко, представник  української агенції з перспективних науково-технічних розробок

– Сучасні інформаційні технології  для військової сфери – вкрай важлива річ, що вимагає розуміння цивільними і військовими топ-лідерами їхньої важливості у новій генерації воєн. Новітніх технологій виявлення та онлайн-стеження за противником, прийому-передачі інформації про його місцезнаходження з похибкою не більше 5 метрів. А також спеціального програмного забезпечення, що полегшує штабну роботу й програмно-апаратних засобів надійного захисту інформації.

Перейти на сучасні інформаційні технології за короткий термін неможливо. Але у спадок від Радянського Союзу нам дісталося багато техніки з потужним потенціалом модернізації, яка за часи незалежності не оновлювалася, застаріла і морально і фізично.

Сергій Дядик –  представник Української агенції з перспективних науково-технічних розробок

– Нажаль, 25 років ніхто в достатньому обсязі не фінансував армію. Вночі техніка була фактично сліпа. Як тільки до нас звернулися фахівці Центрального бронетанкового управління, ми спробували спочатку зробити прилад для командира танка. Зробили, пройшли визначальні відомчі випробування, отримали національний код класифікації та код НАТО, наказ Міністра оборони про допуск до експлуатації.

Поставили на машини і сьогодні прилади доволі успішно працюють в зоні АТО. Маємо гарні відгуки від військових. Присвоєння нашим приладам коду НАТО означає, що в будь-якій державі, яка входить до Альянсу, висвічується інформація, що є компанія, яка цим професійно займається. Фактично це означає, що наші прилади на одному рівні з нашими партнерами по НАТО. Хоча розробки – чисто українські.

Потім ми перейшли до інших приладів за такою ж схемою. Отримуємо старі прилади, розбираємо, ремонтуємо та модернізуємо. Практично старим залишається лише корпус, а «нутрощі» – всі нові, модернізовані, сучасні.

Тепер у нас готова повна лінійка приладів спостереження і прицілів для основного бойового танку української армії Т-64Б.

Фахівці зазначають, перевагою розробки Української агенції з перспективних науково-технічних розробок, є суттєве зниження помітності бойової машини в нічному бою. Адже у цьому випадку не використовується притаманне радянським технологіям інфрачервоне підсвічування. Сучасний електронний перетворювач захищено від засліплення, що забезпечує його дієвість  навіть при спалаху на відстані в один метр.

Маскування танків, бронетранспортерів та інших бойових машин – ще один важливий елемент успішного ведення сучасного бою. З новим приладом спостереження забезпечується в автономному режимі, без запуску двигунів, адже у комплекті є джерело тимчасового живлення. Його ресурс розрахований на десятки годин роботи. Цього достатньо для ведення розвідки. Ноу-хау українських інженерів сподобалось військовим і вони запропонували розширити асортимент модернізованих приладів.

Сергій Дядик – представник Української агенції з перспективних науково-технічних розробок

– Ми зараз закінчуємо «лінійку» на бойову машину піхоти, на самохідну артилерію, активно працюємо із Харківським КБ ім. Морозова по відновленню інших приладів нічного бачення.

Армійцям потрібно вести бої і вдень, і вночі. Тому військові, які ще вимушені використовувати радянську бронетехніку, вважають таку модернізацію максимально ефективною в умовах сучасних бойових дій.

Сергій Дядик – представник Української агенції з перспективних науково-технічних розробок

– У нас чудовий колектив, який не допускає зриву держзамовлення. Але бажано, щоб і держава вчасно оплачувала виконані роботи, бо бувають затримки. Це і питання мотивації персоналу, і розвитку компанії.

Новітні розробки дозволяють армії проводити тренінги персоналу в умовах, максимально наближених до реальних і, водночас, економити кошти і боєприпаси. Замість зброї використовуються її масогабаритні макети, замість куль – лазер, замість мішеного поля або тактичної обстановки – спеціальне програмне забезпечення. Такі тренажери вже давно використовують в західних арміях. Відтепер вони доступні і українським бійцям.

Ігор Кабаненко – представник Української агенції з перспективних науково-технічних розробок

– Можна тренувати, як раніше– три патрони і все. Але від цього солдат не стане професіоналом. Ми брали групу новобранців, давали автомати з патронами і вони тренувалися. Одночасно ставили таку ж групу на наш тренажер і спочатку вони тренувалися на ньому.

 Результати були вражаючими: перша група мала значні витрати боєприпасів і невисоку ефективність. Друга група, яка пройшла навчання на тренажері, відразу показувала високий результат з бойової зброї.

Важливий і фінансово-економічний аспект. Один постріл з гранатомету залежно від його типу коштує від 200 до 1000 євро. Щоб досягти навичок застосування гранатометнику РПГ-7 потрібно здійснити  декілька десятків пострілів. Тобто, на тренажері вартість підготовки гранатометника коштує копійки, без нього – десятки і сотні тисяч гривень. Ось і вся арифметика.

Екран з комп’ютером створюють зображення, а проектор передає його у вигляді різноманітних мішеней на відстані від 50-ти до 550-ти метрів. Як довела практика, півтора дня тренувань на такому тренажері і результативність стрільби зростає на 25 відсотків. На тренажері можна не тільки навчитися стріляти, він допомагає поставити дихання, навчитися правильно тримати зброю, вести щільний вогонь, стріляти в “яблучко”.

Для допомоги нашим військовим у виявленні замаскованих оптичних приладів, невидимих візуально, українськими інженерами був створений ще один прилад – лазерна система “Антиснайпер”. Вона призначена для виявлення снайперів, коректувальників вогню, спостерігачів противника, а також замаскованих і відкритих оптичних та оптико-електронних засобів незалежно від принципу їх роботи в будь-яку пору доби.

Олександр Голембовський – представник сектору з розробки

– Прилад працює в автоматизованому режимі, з мінімальною участю оператора-користувача. Він перебуває в захищеному місці, керує системою через спеціальний ПК, за  допомогою якого обирає необхідний сектор сканування та інші робочі параметри системи. У випадку виявлення цілі оператор отримає звуковий сигнал попередження та автоматично розраховані координати місцезнаходження та дальність до  виявленої цілі. Далі ці координати можуть буди передані на пункт ураження (приміром мінометний розрахунок).

Використання такої системи доцільне не лише під час проведення воєнних операцій, але й під час охорони стратегічних об’єктів інфраструктури на зразок АЕС, ТЕС, ГАЕС.

Звичайно, лазерні “Антиснайпери” виробляють в кількох країнах. Зокрема США, Франції, Росії. Наприклад, одна з французьких компаній виготовляє такі прилади досить давно. Але його загальна вага з усім обладнанням, аксесуарами та триногою до 96 кг. Натомість український аналог важить до 35 кілограмів. При цьому дальність  роботи у всіх приблизно однакова – це півтора-два кілометри.

Оскільки проблема персонального захисту військових на полі бою залишається актуальною, в агентстві з перспективних науково-технічних розробок вирішили створити шоломи світової якості. Результатом роботи став стандартизований НАТО балістичний шолом, який має вартість в рази меншу ніж аналогічні на світовому ринку.

Все пояснюється правильно організованим і ефективним виробництвом в Україні. Верстати, на яких виробляють шоломи, винахідники теж сконструювали самостійно, заощадивши таким чином на імпорті іноземного обладнання.

Костянтин Марушевский – представник проекту “Засоби індивідуального захисту».

– Захист шолому відповідає класу 1-А за ГСТУ 78-41-004. Це означає, що його не пробиває 9 мм куля (патрон 9×19), на швидкості 410 м/с, з відстані п’яти метрів. Проведені також випробування в стандартизованих НАТО лабораторіях в Німеччині на захист від уламків за стандартом STANAG 2920. Українські шоломи отримали найвищий шостий рівень безпеки, бо здатні витримати удар уламку, що летить зі швидкістю до 700 метрів за секунду. Ми отримали офіційний сертифікат і вважаємо, що і у нас дуже достойний зразок українського виробництва.

В липні та вересні 2017 року компанія поставила Міністерству оборони України досить великі партії балістичних масок. Їх ще називають окулярами. Призначення такої маски не лише захистити очі від сонячного світла, але й від пилу, уламків, води, всього, що може заважати органам зору бійців під час проведення операції.

Костянтин Марушевский – представник проекту “Засоби індивідуального захисту”

– Балістичні окуляри – це вкрай необхідний предмет. Раніше на оснащенні української армії їх не було. Крім прозорих та димчастих ми виготовляємо ще жовті (контрастні) лінзи. В умовах поганої видимості, насамперед в тумані, краще видно саме крізь жовтий колір.

На українських підприємствах виробляються всі комплектуючі: і самі маски, і ремені, і сумки і чохли. Найскладніший елемент у виробництві – полікарбонатна лінза. Вона повинна не тільки захищати очі, але й не спотворювати зображення. Крім того, при її виробництві потрібно врахувати усі вимоги Міноборони. Тож ця маска зроблена відповідно до них.

Від кулі вона не захистить, а від уламків – так. Нажаль, в Україні не існує акредитованої лабораторії перевірки відповідності стандартам балістичного захисту НАТО STANAG 2920. Але, за цим стандартом українські вироби успішно пройшли сертифікацію в Європі. До того ж, українські балістичні окуляри дешевше на 30 відсотків, ніж продукція зарубіжних аналогів, вироблена за такими ж стандартами.

Фахівці агенції зазначають: щоб отримати справжнє визнання в розвинутих країнах, треба неухильно рухатися в обраному напрямку. Час збудувати в Україні конкурентне виробництво, і в оборонній промисловості, зокрема. Створити рівні умови для державних і приватних компаній на підставі державно-приватного партнерства. Задумів у українських науковців ще багато.

Ігор Кабаненко – представник Української агенції з перспективних науково-технічних розробок

– Ми продовжуємо працювати в Україні, з нашими партнерами на Заході та Альянсом,  реалізуємо проекти в області найсучасніших технологій. Серед них, роботи пов’язані з динамічною топологією мережі, яка дозволить розширити можливості передачі даних і працювати без прив’язки до базових станцій. Це майбутнє.

[:]