Про це повідомляє Центр медіарозслідувань “Булава” продовжуючи серію матеріалів, в яких викриває мотивацію народних депутатів, які зверталися до Конституційного суду визнати незаконними цілої низки антикорупційних актів. В результаті цього звернення, КС майже повністю зруйнував систему відповідальності й покарання чиновників та службовців за не достовірну інформацію щодо доходів або власності.
Серед цих депутатів колишній мер Лисичанська Сергій Дунаєв, який проявив себе не лише відданим прихильником режиму Януковича, але і “посібником” окупантів.
Фото Сергій Дунаєв
Буремною весною 2014 року народний депутат Дунаєв залишився осторонь подій, які розгорілися на Донбасі й, зокрема, в його рідному Лисичанську. Тисячі українців рушили на Схід зі зброєю в руках “зустрічати” “російську весну”. Зустрічав її і Сергій Дунаєв, але, у прямому сенсі й, не кулями, а “хлібом із сіллю”.
Затриманий у 2016 році СБУ колишній бойовик ЛНР Корсунський дав свідчення, що Сергій Дунаєв забезпечував прикриття проросійським бойовикам, які захопили СБУ та всіляко перешкоджав бійцям українських спецпідрозділів штурмувати захоплену будівлю.
На просторах “Ютюб” можна знайти відео зняте під час “русской весны” 2014 року біля Луганської ОДА, де зафільмований Сергій Дунаєв поряд з Єфремовим. Тоді, Єфремов закликав провести референдум, не визнавати Україну і підтримував базування російських військ в Луганську.
Блогер та журналіст Денис Казанський неодноразово публікував факти, які на думку блогера підтверджують активну причетність Дунаєва до інтенсифікації сепаратистських процесів на Луганщині. ЗМІ писали, що 11 травня 2014 року під час проведення незаконного референдуму за проголошення акту державної самостійності т. зв. ЛНР, Дунаєв особисто проголосував за незалежність квазіреспубліки.
Фото Дунаєв на сепаратистському мітингу 2014 рік
За просування сепаратизму на Луганщині, Дунаєв не поніс жодної відповідальності, ба більше, він досі не відмовився від ідей “русского мира” і жодним чином це не приховує. У 2015 році на мітингу у Лисичанську 9-го травня Дунаєв проголошував антиукраїнські лозунги, називаючи уряд “невід’ємними придатками МВФ” а вже у 2019 році, також на 9 травня, влаштував мітинг під прапорами із забороненою в Україні радянською символікою та “колорадськими” стрічками.
Фото Дунаєв на мітингу у 2019 році
Родинне гніздо
Сергій Дунаєв в традиціях італійських мафіозі намагається тримати всю родину поблизу. Тому, він збудував у Сєвєродонецьку величезний триповерховий будинок з мансардою по вулиці Ломоносова, 5. Будівництво якого теж відповідає моделі діяльності “коза ностри”.
Фото Будинок у Сєвєродонецьку по вулиці Ломоносова, 5
Загальний метраж будинку перевищує 1500 квадратних метрів. Зведений він був за часів президентства Януковича, коли сам Дунаєв грів крісло в статусі народного депутата від Партії регіонів. Увесь Сєвєродонецьк тоді гудів, що будинок для родини Дунаєва будувався за кошти місцевого бюджету фірмами, які причетні до родини нардепа, зокрема ТОВ “Лізінг-Інвест”, а підрядником була фірма “Боско”.
Цей будинок, за документами, має всього шість квартир, але при тому вісім часток власності. Три з яких належать самому Дунаєву. По одній частці належить дружині, та сину народного депутата. Саме це сімейне тріо Дунаєвих створило в будинку ОСББ, яким керує дружина нардепа Олена Дунаєва. Створювалося об’єднання 13 березня 2014 року, в час окупації Криму та початку загарбання східних регіонів терористичними військами РФ.
Попри незграбний фасад будівлі, яка скоріше нагадує офісне приміщення, за високим парканом розміщується затишний дворик з декоративними рослинами, та будівлями для спільного відпочинку.
Вартість робіт зі створення цього родинного гніздечка родини Дунаєва, як повідомляли місцеві ЗМІ, на той час становила понад 2,5 мільйона гривень.
Що ховається в декларації
Сергій Дунаєв в електронній декларації за 2020 рік (в попередніх також), вказує оренду приміщення розміром 282,9 квадратних метрів у Лисичанську під громадську приймальню. Жителі міста заявляють, що ніколи не бачили і не чули про існування цієї приймальні Дунаєва у Лисичанську.
Як вдалося встановити журналістам Центру медіарозслідувань “Булава”, в центрі Лисичанська по вулиці Володимира Сосюри, 349 Дунаєв винаймає з 2013 року у власної ж фірми ТОВ “Лізинг-Інвест” 12 приміщень на першому поверсі п’ятиповерхівки. Загальна площа цих приміщень становить 313 квадратних метрів. І хоч дія договору оренди мала б закінчитись ще у 2017 році, відповідно до реєстру речових прав на нерухоме майно. Та чи продовжено договір, нам не відомо, адже дані про зміни до того ж реєстру так і не внесено.
Фото будинку, де у Дунаєва 12 приміщень
Як видно на фото, частина приміщень на першому поверсі здається в оренду підприємцям, але жодної вивіски про приймальню депутата немає.
Також немає жодних згадок в документах народного депутата, що сталося з майном його дружини Олени на окупованих територіях. Зокрема про будинок у Донецьку по вулиці Революційній та квартирі в Макіївці, які, за словами джерел Центру медіарозслідувань “Булава”, були в її власності станом на 2014 рік.
Банкрутство “прозоре, як скло”
За часів перебування Дунаєва на посаді мера Лисичанська збанкрутіло чимало містообразуючих підприємств. За каденцію Дунаєва місто втратило Лисичанський содовий завод та близько десятка інших підприємств серед яких: НПЗ, завод рідких газів, птахофабрика, молокозавод, хлібокомбінат, м’ясокомбінат, Лисичанська ТЕЦ, шиноремонтний завод та інші.
Не можемо стверджувати, що до всіх банкрутств він особисто доклав руку, але виявляється, як керівник міста, він не зумів зберегти підприємства від краху. Однак, не в останню чергу, здається, саме його інтереси сприяли банкрутству Лисичанського заводу скляних виробів “Пролетарій”.
Дунаєв, як зазначають ЗМІ, взяв під контроль склозавод ще у 2009 році, коли компанії, що входять до його орбіти, викупили 60% акцій підприємства у бізнесмена Василя Хмельницького. Вже у 2016 році господарський суд Луганської області, на вимогу “Нафтогазу України”, відкрив процедуру банкрутства підприємства. Причиною позову став борг підприємства перед НАК у 380 мільйонів гривень за спожитий газ. Втім, боржник відмовився визнавати претензії НАК “Нафтогазу” і у 2017 році все той же суд остаточно визнав ПАТ “Лисичанський завод скляних виробів “Пролетарій” банкрутом.
Фото: завод скляних виробів “Пролетарій”
В принципі, саме цього, мабуть, і добивався Дунаєв, адже “Пролетарій” є прямим конкурентом його власного ТОВ Лисичанський скляний завод. Сто відсотків статутного фонду цього підприємства належать все тій же ТОВ “Лізинг-Інвест”. А нині ж скляний завод Дунаєвського позивається до “Пролетарія” стягуючи з нього 2 мільйони 993 тисячі гривень за “відповідальне зберігання майна”. Тобто, ТОВ Лисичанський скляний завод надало “Пролетарію” на зберігання якесь майно, за яке підприємство мало сплачувати йому по 200 тисяч гривень у місяць. Це лише один епізод, який демонструє, як заганявся завод в боргову яму.
Матеріал створено за допомогою аналітичної системи YouControl, державного судового реєстру, державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших відкритих джерел.
