[:ru]Кто такой Колмогоров и почему о нем “гудит” facebook[:ua]Хто такий Колмогоров і чому про нього “гуде” facebook[:]

Сьогодні Вищий спеціалізований суд України, з другої спроби, має розглянути касацію по рішенню у справі прикордонника Сергія Колмогорова обвинуваченого в умисному вбивстві жінки-пасажира автомобіля, обстріляного на блокпосту під Маріуполем 9 вересня 2014 року.

[:ru]

По мнению одних он выполнял приказ и не виновен, другая сторона считает, что он превысил служебные полномочия.

Рассмотрение должно было состояться еще 2 ноября, однако прокуроры перенесли заседание. Впоследствии к генеральному прокурору Украины Юрию Луценко обратились нардепы с просьбой разобраться в деле, а на улицу вышли военные и правозащитники чтобы поддержать Сергея Колмогорова.

Что предшествовало делу

Вечером 9 сентября 2014-го украинские пограничники увидели, как на холме в безлюдном месте автомобиль подает сигналы фарами в сторону моря, а водитель разговаривал по телефону, – сообщает ТСН.

Пограничный отряд вместе с Сергеем Колмогоровым стоял вблизи блокпоста, когда автомобиль резко сорвался с места. Два предупредительных выстрела в воздух и жесты руками не остановили подозрительного водителя. В 21:30 группа быстрого реагирования, в которую входил и Колмогоров, услышала по рации: “задержать “Шкоду Рапид” с киевскими номерами”, в тот момент, автомобиль уже проскочил блокпост и скрывался от преследования в направлении улицы Горской. За отказ выполнить приказ бойцам грозило 8 лет тюрьмы.

Выполнили приказ все 9 человек отряда. Все открыли огонь.

Вот, что сказал на суде сам пограничник Сергей Колмогоров: «Местом нашего временного размещения был пункт технического наблюдения (ПТН) в западной части Мариуполя. Мы ожидали, что в любой момент противник будет брать город. Задача была – охранять ПТН. В наряде нас было двое. Услышав приказ, мы спустились с холма (где был наш пункт). И я встал под фонарем, где меня хорошо было видно. Когда автомобиль показался из-за угла, я крикнул, чтобы водитель остановился, и махнул рукой. Затем сделал выстрел в воздух. Машина, набирая скорость, летела прямо на нас. Я опустился на колено и выпустил несколько коротких очередей по колесам и радиаторной сетке. У нас есть нормативно-правовые документы, по которым мы работаем – приказ № 200 говорит, как надо действовать: я останавливал транспортное средство с нарушителем способом его повреждения”.

После стрельбы, машина повернула и остановилась. Водитель отделался небольшими царапинами. Но в машине на месте пассажира сидела его жена, которой чья-то пуля случайно попала в голову. Несмотря на тяжелое ранение, женщина была жива, ей вызвали скорую помощь. Но спасти женщину не удалось, и ночью она умерла в больнице.

Очевидцы вспоминали, что водитель не сразу вспомнил о своей спутнице. Он кричал: “Где мой телефон?”, и говорил о том, что приехал в Мариуполь из Бердянска, чтобы полюбоваться морем.

Что известно о водителе и погибшей

Позже выяснилось, что за рулем автомобиля сидел житель Донецка Евгений Рыжков. Он прибыл в Мариуполь с территории, подконтрольной “ДНР”, на чужом автомобиле. Вскоре после похорон жены, он перебрался в Россию, где и живет до сих пор.

В суд Рыжков ни разу не явился, а все показания давал с России. Стоит отметить, что все обвинения в адрес Сергея Колмогорова составлены по показаниям водителя Рыжкова. В одних из своих показаний, он рассказал, что приехал на берег, чтобы просто полюбоваться морем и предупредительных выстрелов не слышал.

Суд

Осенью 2016 года Приморский районный суд Мариуполя приговорил Колмогорова к 13 годам лишения свободы с лишением права занимать должности представителя власти в правоохранительных органах сроком на 3 года, и лишением воинского звания. Позже Апелляционный суд Донецкой области оставил этот приговор в силе.

Сейчас освободить Колмогорова из тюрьмы может Высший специализированный суд Украины, который сегодня должен рассмотреть кассацию.

Что рассказывают о Колмогорове товарищи по службе

Сергей Колмогоров – старший солдат 79-го пограничного отряда Азово-Черноморского регионального управления Госпогранслужбы Украины. В 2004-2005 годах служил в Ираке, а когда произошел так называемый “референдум” в Крыму, он пришел в военкомат и попросил отправить его на полуостров добровольцем ВСУ. Весной 2014 года он был зачислен в Бердянский пограничный отряд.

Военные и люди, которые знакомы с пограничником, описывают его как доброго и надежного человека.

«Ответственный человек, на него можно положиться. Прикрывал меня. Ценный боец для украинской армии», – говорит о Колмогорове его бывший командир Елисей Махов.

В телепроекте «Храбрые сердца», посвященному героям Украины, Елисей Махов рассказывал о событиях 4 сентября 2014 года. За действия в тот день сам он получил орден «За мужество», еще двое членов экипажа – медали. Но, такие награды получили не все, Колмогоров пошел под суд и получил вместо ордена 13 лет тюрьмы.

Не следует забывать, что в 2014-м Мариуполь был горячей точкой

7 сентября 2014 года российские корабли стояли на рейде в нейтральных водах и уже была попытка расстрелять украинский военный катер.

В то время, российские пропагандисты начали агрессивную пропаганду и заполонили Интернет фейком о том, что “армия “ДНР” взяла Мариуполь”.

Именно поэтому в сентябре в Мариуполе была объявлена полная боевая готовность и туда были направлены тысячи украинских бойцов, которые защищали город от боевиков.

Поддержка общественности и политических деятелей

2 ноября, после того, как перенесли рассмотрение кассации, Юрий Луценко встретился с представителями инициативной группы в поддержку пограничника Сергея Колмогорова, которого судами первой и второй инстанций признали виновным в убийстве человека.

По словам пресс-секретаря генпрокурора Ларисы Сарган, на встрече присутствовали заместитель Генерального прокурора Стрижевская, сотрудники Генеральной прокуратуры Украины, военной прокуратуры, представители стороны защиты, активисты, а также народные депутаты, по обращениям которых была инициирована встреча. Во время встречи стороны обменялись информацией и были проанализированы позиции сторон защиты и обвинения.

Большинство сошлось во мнении, что «есть реальная проблема в определенных моментах следствия. В случае, если защита сможет привести достаточные доказательства того, что права Колмогорова в рамках досудебных следственных действий были нарушены, то прокуратура не будет против того, чтобы Кассационный суд вернул дело в Апелляционный суд для проведения судебного следствия».

Все хотят объективности в вопросе дела

Как стало известно ранее, результаты служебного расследования (которое признало, что Колмогоров действовал правильно), не были учтены судом. Позже суд сообщал о проведении дополнительных экспертиз баллистики. Но есть основания сомневаться в том, что с помощью имеющихся экспертных выводах можно вообще что-то решать. К тому же, не было установлено, кто из военнослужащих, и где именно стоял во время стрельбы.

Ранее народный депутат и координатор “Информационного сопротивления” Дмитрий Тымчук заявил, что готов в случае необходимости взять Колмогорова на поруки.

“Если мы сейчас сдадим нашего пограничника – грош цена нашей независимости, оплаченной кровью тысячей украинцев. Грош цена нашему “правосудию”. Как народный депутат Украины я готов взять на поруки Колмогорова. Уверен, найду немало единомышленников в депутатском корпусе. Его место – не в СИЗО, а в почетных рядах украинских силовиков, которые отстояли Украину”, – писал Тымчук.

[:ua]

На думку одних він виконував наказ і не винен, інша сторона вважає, що він перевищив службові повноваження.

Розгляд мав відбутися ще 2 листопада, однак прокурори перенесли засідання. Згодом до генерального прокурора України Юрія Луценка звернулися нардепи з проханням розібратися у справі, а на вулицю вийшли військові і правозахисники аби підтримати Сергія Колмогорова.

Що передувало справі

Увечері 9 вересня 2014-го українські прикордонники побачили, як на пагорбі в безлюдному місці автомобіль подає сигнали фарами у бік моря, а водій перемовлявся по телефону, – повідомляє ТСН.

Прикордонний загін разом із Сергієм Колмогоровим стояв на блокпосту і спостерігав, як автомобіль різко зірвався з місця і натиснув на газ. Два попереджувальних постріли в повітря і жести руками не зупинили підозрілого водія. О 21:30 група швидкого реагування, до якої входив і Колмогоров, почула через рацію: “затримати “Шкоду Рапід” з київськими номерами”, в той момент, автомобіль вже проскочив блокпост і тікав від переслідування вулицею Гірською. За відмову виконати наказ бійцям загрожувало 8 років в’язниці.

Виконали наказ усі 9 осіб загону. Усі відкрили вогонь.

Ось, що сказав на суді сам прикордонник Сергій Колмогоров: “Місцем нашого тимчасового розташування був пункт технічного спостереження (ПТС) в західній частині Маріуполя. Ми чекали, що в будь-який момент противник буде брати місто. Завдання було – охороняти ПТС. У наряді нас було двоє. Почувши наказ, ми спустилися з пагорба (де був наш пункт). І я встав під ліхтарем, де мене добре було видно. Коли автомобіль показався з-за рогу, я крикнув, щоб водій зупинився, і махнув рукою. Потім зробив постріл у повітря. Машина, набираючи швидкість, летіла просто на нас. Я опустився на коліно і випустив кілька коротких черг по колесах і радіаторній сітці. У нас є нормативно-правові документи, за якими ми працюємо – наказ № 200 говорить, як треба діяти: я зупиняв транспортний засіб з порушником способом його пошкодження”.

Після стрілянини, машина повернула і зупинилася. Водій відбувся невеликими подряпинами. Але в машині на місці пасажира сиділа його дружина, якій чиясь куля випадково потрапила в голову. Незважаючи на важке поранення, жінка була живою, їй викликали швидку допомогу. Але врятувати жінку не вдалося і вночі вона померла в лікарні.

Очевидці згадували, що водій не одразу згадав про свою супутницю. Він кричав: “Де мій телефон?”, і говорив про те, що приїхав до Маріуполя з Бердянська, щоб помилуватися морем.

Що відомо про водія та загиблу

Пізніше з’ясувалося, що за кермом автомобіля сидів житель Донецька Євген Рижков. Він прибув до Маріуполя з території, підконтрольної “ДНР”, на чужому автомобілі. Незабаром після похорону дружини він перебрався до Росії, де і живе досі.

До суду Рижков жодного разу не з’явився, а всі свідчення давав з Росії. Варто відзначити, що всі звинувачення на адресу Сергія Колмогорова складені за показами водія Рижкова. В одних зі своїх свідчень, він розповів, що приїхав на берег, щоб просто помилуватися морем і попереджувальних пострілів не чув.

Суд

Восени 2016 року Приморський районний суд Маріуполя засудив Колмогорова до 13 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади представника влади в правоохоронних органах строком на 3 роки, і позбавленням військового звання “старший солдат”. Пізніше Апеляційний суд Донецької області залишив цей вирок у силі.

Зараз звільнити Колмогорова з в’язниці може Вищий спеціалізований суд України, який сьогодні повинен розглянути касацію.

Що розповідають про Колмогорова товариші по службі

Сергій Колмогоров – старший солдат 79-го прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Держприкордонслужби України. У 2004-2005-му він служив в Іраку, а коли відбувся так званий “референдум” в Криму, він прийшов у військкомат і сказав відправити його на півострів добровольцем ЗСУ. Навесні 2014 року він був зарахований до Бердянського прикордонного загону.

Військові і люди, які знайомі з прикордонником, описують його як добру і надійну людину.

«Відповідальна людина, на нього можна покластися. Прикривав мене. Цінний боєць для української армії », – говорить про Колмогорова його колишній командир Єлисей Махов.

У телепроекті «Хоробрі серця», присвяченому героям України, Єлисей Махов розповідав про події 4 вересня 2014 року. За дії в той день сам він отримав орден «За мужність», ще двоє членів екіпажу – медалі. Але, такі відзнаки отримали не всі, Колмогоров пішов під суд і отримав замість ордена 13 років в’язниці.

Не слід забувати, що у 2014-му Маріуполь був гарячою точкою

7 вересня 2014 року російські кораблі стояли на рейді в нейтральних водах і вже була спроба розстріляти український військовий катер.

У той час, російські пропагандисти почали агресивну пропаганду і заполонили Інтернет фейком про те, що “армія “ДНР” взяла Маріуполь”.

Саме тому у вересні в Маріуполі була оголошена повна бойова готовність і туди були направлені тисячі українських бійців, які захищали місто від бойовиків.

Підтримка громадськості та політичних діячів

2 листопада, після того, як перенесли розгляд касації, Юрій Луценко зустрівся з представниками ініціативної групи на підтримку прикордонника Сергія Колмогорова, якого судами першої та другої інстанцій визнали винним у вбивстві людини.

За словами прес-секретаря генпрокурора Лариси Сарган, на зустрічі були присутні заступник Генерального прокурора Стрижевська, співробітники Генеральної прокуратури України, військової прокуратури, представники сторони захисту, активісти, а також народні депутати, за зверненнями яких була ініційована зустріч. Під час зустрічі сторони обмінялися інформацією і були проаналізовані позиції сторін захисту і звинувачення.

Більшість зійшлася на думці, що «є реальна проблема в деяких моментах слідства. У разі, якщо захист в понеділок зможе привести достатні докази того, що права Колмогорова в рамках досудових слідчих дій були порушені, то прокуратура не буде проти того, щоб Касаційний суд повернув справу до Апеляційного суду для проведення судового слідства».

Всі хочуть об’єктивності в питанні справи

Як стало відомо раніше, результати службового розслідування (котре визнало, що Колмогорова діяв правильно), не були враховані судом. Пізніше суд повідомляв про проведення додаткових експертиз балістики. Але є підстави сумніватися у тому, що на наявних експертних висновках можна взагалі щось вирішувати. До того ж, не було встановлено, хто з військовослужбовців, та де саме, стояв під час стрільби.

Раніше народний депутат та координатор “Інформаційного опору” Дмитро Тимчук заявив, що готовий у разі потреби взяти Колмогорова на поруки.

“Якщо ми зараз здамо нашого прикордонника – гріш ціна нашій незалежності, оплаченої кров’ю тисяч українців. Гріш ціна нашому “правосуддю”. Як народний депутат України я готовий взяти на поруки Колмогорова. Упевнений, знайду чимало однодумців в депутатському корпусі. Його місце – не в СІЗО, а в почесних рядах українських силовиків, які відстояли Україну”, – писав Тимчук.

[:]