Оксана Попович у березні 2017 року призначена на посаду першого заступника директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.
Оксана стала виконувачкою обов’язки директора департаменту після того, як керівник Володимир Кузьменко раптово вирішив піти у відпустку по догляду за дитиною, аж до 2022 року. Така думка у Кузьменка виникла після того, як у його департаменті СБУ провела обшуки і справа про здирство чиновників почала набирати обертів.
Подейкували, що обшуки проходили і в кабінеті Оксани Попович. Однак, Кузьменко був змушений піти у “декретну відпустку”, а Попович залишилася ще й статусі виконуючого обов’язки директора.
Слід зазначити, що Оксана встигла зробити в столичному ДАБК успішну кар’єру не маючи при цьому жодної профільної освіти. За освітою вона всього лише юрист, отримала диплом Академії адвокатури України у 2004 році за спеціальністю “правознавство”.
Оксана Попович 1979 року народження досить пізно розпочала не лише навчання у вузі, але і трудову діяльність. Лише через чотири роки по закінченні вузу 2008 року вона влаштовується діловодом Дарницького райсуду Києва. Там вона працювала до осені 2012. Після чого влаштувалася головним спеціалістом юридичного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.
На початку 2017 року з кар’єрою Оксани Попович відбуваються просто “чарівні метаморфози”. Буквально з січня по березень 2017 року вона щомісяця отримує все вищу посаду в ДАБК, опинившись, зрештою, у кріслі першого заступника директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.
Кар’єрне зростання Оксани вражаючими темпами пройшло ніким не поміченим. Так само негласно і утаємничено проходить і діяльність Оксани Попович у структурі ДАБК.
Особливо самопіаром не займається, аби зайвий раз не привернути увагу громадськості до своєї персони, так нам вдалося знайти лише одну піарну статтю авторства самої Попович 2018 року, в якій вона рекламує “теплі кредити”.
Оксана Попович намагається не тільки лишнього разу не “засвітитися”, вона цілком усвідомлено порушує закон не надаючи відповіді на запити ЗМІ та не оприлюднює результати діяльності свого департаменту.
Всі кияни чудово знають про “будівельний безпрєдєл” який охопив столицю. ЗМІ майже кожного дня пишуть про чергові порушення архітектурно-будівельних вимог недобросовісними забудовниками. Однак, майже ніхто із жителів столиці не знає, що головну відповідальність за такий стан несе саме Оксана Попович, яка б мала, як керівник уповноваженого органу, вже давно навести порядок. Тим паче, що саме вона готувала зміни до Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА, які були прийняті 22 січня 2020 року.
Тоді Попович наполягала, аби чітко було прописано, що “у випадку виявлення порушень законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, містобудівних умов і обмежень, затвердженого проекту чи будівельного паспорту, видавати обов’язковий до виконання припис щодо усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності чи зупинки підготовчих і будівельних робіт”.
Але, виходячи з сучасного стану Києва, з виданням “обов’язкових для виконання приписів” коїться щось неадекватне.
Перераховувати усі випадки неадекватності столичного ДАБК справа занадто довга. Наприклад, вже після ухвалення змін до Положення ДАБК ініційованих Попович у жовтні 2020 року депутат Київради Пабат відверто звинуватив Оксану Попович у навмисному “злитті” судової справи Окружному адміністративному суді Києва. Йдеться про будівництво девятиповерхового монстра поряд з Софією, Золотими воротами та Національною Оперою за адресою вулиця Миколи Лисенка 4.
Висотку збудували в історичній, і охоронній зоні пам’ятки ЮНЕСКО Софії Київської. Навіть Генеральний план столиці забороняє в цій зоні будівництво подібних споруд. У 2019 році інспектор ДАБК призупинив будівництво. Але під час судового розгляду була представлена позиція лише забудовника, а відомство Оксани Попової просто самоусунулося. Зрештою забудовник переміг.
Компетентні джерела Центру медіарозслідувань Булава стверджують, що подібна схема роботи широко застосовується департаментом який очолює Оксана Попович у разі “порозуміння” з забудовником, ДАБК просто “зливає” судовий процес.
Та співробітники Оксани не цураються займатися відвертим шантажем та вимаганням хабарів зі столичних забудовників, правда, як заявляє джерело “Булави”, існує список об’єктів і прізвищ забудовників, до яких подібні візити працівників категорично заборонені.
Зокрема, підлеглі Оксани інспектори Євдокименко та Каташинський у 2017 році навідалися з метою “збити копійку” на будмайданчик ТОВ “Таунбуд”. Власнику, навіть довелося викликати поліцію, аби їх вгамувати. Після скарг прем’єр-міністру скандал довелося гасити звільненням Каташинського, але Євдокименко залишився при посаді, хоч саме його називали головним порушником.
Деякі ЗМІ тоді навіть писали, що Євдокименко залишився при посаді лише через інтимні стосунки з Оксаною Попович, яка і допомогла йому вийти сухим із води, при цьому і сама залишилася ніяк не ушкодженою.
Як повідомляють джерела Центру медіарозслідувань Булава, таємниця подібної безкарності та всесильності Оксани Попович полягає саме у її прізвищі.
Оксана при одружені взяла прізвище свого чоловіка Данила Поповича. До одруження вона мала прізвище Майструк. Саме таке прізвище має і дружина народного депутата від ОПЗЖ Вадима Столара – Інна Майструк.
Батько Оксани Майструк Микола Григорович та батько Інни Майструк Анатолій Миколайович обидва походять з Вінницької області і джерело допускає, що вони є двоюрідними братами.
Раніше вже було виявлено, що родичами Вадима Столара є кілька депутатів парламенту із ОПЗЖ, яких він провів за своєю квотою.
Враховуючи те, що Вадим Столар є одним із одіозних забудовників столиці і бореться з іншими групами впливу за досі “недореформоване” ДАБІ контроль над посадою директора столичного ДАБК цілковито в його інтересах. А родинні стосунки найкращий варіант для повного контролю.
Як на приклад, Вадим Столар взяв під контроль роботу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо розслідування фактів корупції в органах ДАБІ. Робота якої критикується переважною більшістю експертів, за заангажованість і некомпетентність. Підтвердження чому є нещодавній досить вихолощений звіт ТСК.
До речі, Оксана Попович теж брала участь в роботі цієї комісії по розслідуванню фактів корупції в органах ДАБІ. Цікаво, чи звернула вона увагу нардепів на такі факти зі своєї біографії?
З 2008-2012 рр Попович працювала у Дарницькому суді столиці і за ці чотири роки змогла зробити карколомну кар’єру від звичайного діловода до заступника керівника апарату. Які професійні якості забезпечили Оксані таку успішну кон’юнктуру у Дарницькому суді – залишається лише здогадуватись. Втім, навряд ці якості пов’язані з попереднім досвідом роботи, оскільки Попович перший раз вийшла на роботу лише у 30 років, в той час як пересічний українець до цього віку міняє мінімум три – чотири місця трудової діяльності.
Майже через місяць після звільнення із суду, Попович змогла придбати собі трьохкімнатну квартиру під Києвом в ЖК “Чубинське” приблизна вартість якої становить 68 000 тис. дол. Хоча ціна квартири, порівняно із столичним, досить демократична, але простий працівник суду, якщо його фінансове джерело лише зарплата, такого придбання дозволити собі не може.
Відповідно до реєстру речових прав на нерухоме майно, мати Оксани Попович Майструк Люба придбала у 2019 році двокімнатну квартиру площею 75 кв.м у новому київському ЖК “Лебединий”. Вартість такої квартири у 2019 році становила приблизно 2 млн.грн. Звідки у звичайної пенсіонерки, яка не була підприємцем, такі збереження? Але інтриг додає той момент, що в цьому ж році і буквально через пару місяців, Любов Майструк стає власницею ще однієї квартири площею у 43 “квадрати” і за приблизною ринковою вартістю 50 тис. доларів.
Фото ЖК “Лебединий”
Матеріал надано Центром медіарозслідувань Булава, а також створено за допомогою аналітичної системи YouControl, державного судового реєстру, державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших відкритих джерел.
