Без запилення не можливе отримання гарного врожаю. Арифметика проста: із бджолиною допомогою з гектара свого саду можна зібрати 45 тонн яблук, а якщо не ставити вулики, то на 15 тонн менше.
Украина могла бы получать урожаи на четверть, а то и в два раза больше, если бы целенаправленно развивала пчеловодство для опыления, – считает президент Академии органического садоводства Валентина Лановенко, с которой на днях, мне удалось пообщаться. И хотя сейчас осень, и до цветения садов еще нужно пережить нереально долгие зимние месяцы, поразмыслить о том, как увеличить прибыль от фермерского бизнеса – самое время.
– О важности и необходимости опыления фруктовых садов садоводы знают, говорит г-жа Валентина, – но почему-то не все это используют. Но если взять в качестве примера интенсивный сад яблони или груши, в котором до 4000 деревьев на гектар, то опыление будет основным фактором, который повлияет на урожайность.
У хозяина на один гектар такого сада должно быть три – четыре пчелосемьи. Еще желательно завести шмелей один или два улья. Потому что пчелы не летают при низкой температуре воздуха и качество опыления падает. Можно завести осмий, это такие дикие пчелы, для которых только нужно создать условия, чтобы они прилетели. Они опыляют и при низких температурах. Ведь высаживать сад, привлекая большие инвестиции, и экономить на опылении – не разумно.
Президент Академии органического садоводства Валентина Лановенко говорит: не обязательно иметь собственную пасеку, можно приглашать песчаников на сезон. Но здесь возникает другой вопрос: если хозяин использует во время обработки угодий химию, то понятно, пчелы не выживут.
Если говорить о химии и пчелах, то самым страшным примером стал Китай – страна в которой почти исчезли насекомые. Валентина Лановенко не скрывает обеспокоенности, что и в Украине повсеместное применение химических препаратов для обработки садов и полей, может иметь непоправимые последствия.
– На самом деле ситуация в Китае является критической. Там исчезли пчелы и опыление садов (я не шучу) проводят люди. Представьте, в стране, которая является лидером по многим показателям и во многих отраслях, существует такая проблема. Причина проста, в Китае уже давно все выращивают с помощью химии. Поэтому и пчелы почти вымерли. А хозяева, у которых пасеки сохранились, не рискуют вывозить ульи на большие плантации.
Худшая ситуация в Китае с опылением грушевых садов. Во-первых, грушевые цветы непривлекательны для пчел. Во-вторых, под такие сады занято 1,3 млн. га, но 95% урожая зависит от опыления не пчелами, а людьми. Расходы на опыление достигают $ 600/1 га, или примерно 5-10% от выручки производителя.
В Украине ситуация не критическая, – говорит Валентина Лановенко, – но участились случаи, когда пчеловоды жалуются, мол, владельцы полей и садов которые обрабатывают химией свои угодья не сообщают об этом ни пчеловодам, ни людям, которые живут в ближайших селах. К сожалению, в таких местах пчелиные семьи погибают мгновенно – за один день. И пока у нас пчелы есть – стоит сделать все, чтобы избежать пагубных, необратимых последствий.
Расследование украинских СМИ пестрят примерами, когда использование химии на полях влияло не только на пчел, но и на здоровье людей, проживающих рядом с «ядовитыми» угодьями. И к сожалению, кроме самих жителей, сейчас мало кого беспокоит то, что химия с обработанных полей попадает в подземные воды и колодцы из которых люди берут воду.
Однако, как говорится, кто предупрежден, тот вооружен. Пчелы Украине нужны, поэтому мотайте на ус. Один улей с пчелосемьей стоит тысячи две гривен, что с учетом вероятной прибыли, не дорого. Если говорить об аренде ульев, то это может стоить садоводу всего-навсего 500 гривен в сезон. И если учесть что ожидаемая урожайность сада может быть 45 – 50 тонн с гектара (а это полмиллиона гривен валового дохода), то торги здесь неуместны. Ведь без опыления потери урожая бывают до 15%.
– Арифметика проста с гектара можно собрать 45 тонн яблок, но если не иметь ульев возле сада – 30 тонн, – комментирует Валентина Лановенко. – Потеря 15-ти тонн яблок, даже если взять за основу цену 10 гривен, это примерно 150 000 гривен. И украинский фермер их теряет только потому, что не придерживается полной технологии выращивания яблок.
Вдумайтесь, Турция благодаря пчелам собирает: 730 000 тонн абрикосов, 472 000 тонн груш, 297 000 тонн слив, 415 000 тонн земляники, 2,9 млн. тонн яблок, 64 000 тонн каштанов, 12,6 млн. тонн помидоров и 3,9 млн. тонн арбузов.
В Украине культура пчеловодства древняя, а тема о необходимости так сказать стимулирования опыления – относительно новая. Только поэтому, пока никто не хочет платить за опыление культур, хотя на том же подсолнечнике урожайность могла бы быть на 25% больше.
Чтобы урожайность выросла на 10-15%, на гектар посевов стоит задействовать не менее 1-2 пчелосемьи, – убеждены украинские пчеловоды. Однако результаты новейших исследований тайских специалистов убеждают – урожайность подсолнечника, благодаря опылению, можно увеличить до 86%.
Дело в готовности украинского фермерства использовать для обработки, только биологические препараты, которые не повредят пчелам. Даже химические есть безопасные, так как все понимают, что без них никак, – подводит итог президент Академии органического садоводства Валентина Лановенко. Дайте людям больше информации для понимания, что только с пчелами у цивилизации есть будущее. Остальное – в руках самого владельца поля или сада.
[:ua]Україна могла б отримувати врожаї на чверть, а то й у двічі більші, якби цілеспрямовано розвивала бджільництво для запилення, – вважає президент Академії органічного садівництва Валентина Лановенко, з якою днями, мені довелося спілкуватися І хоча нині осінь, і до цвітіння садів ще треба пережити нереально довгі зимові місяці, міркувати над збільшенням прибутку від фермерського бізнесу – саме час.
– Про важливість і необхідність запилення фруктових садів знають усі садівники, говорить пані Валентина, – але чомусь не всі це використовують. Але якщо взяти за приклад інтенсивний сад яблуні чи груші у якому до 4000 дерев на гектар, то запилення буде основним чинником, що впливатиме на врожайність.
У господаря на один гектар такого саду має бути три – чотири бджолосім’ї. Ще й бажано завести джмелів один чи два вулики. Тому, що бджоли не літають при низькій температурі повітря і якість запилення падає. Або завести осмії, це дикі бджоли, яким потрібно лише створити умови для того, щоб вони прилетіли. Вони запилюють і при низьких температурах. Адже висаджувати сад, залучивши чималі інвестиції, і економити на запиленні – не розумно.
Президент Академії органічного садівництва Валентина Лановенко каже: не обов’язково мати власну пасіку, можна запрошувати пасічників на сезон. Але тут постане інше питання, якщо господар використовує під час обробки угідь хімію, то зрозуміло, бджоли не виживуть.
Якщо вже говорити про хімію та бджіл, то тут найстрашнішим прикладом став Китай – країна у якій майже зникли комахи. Валентина Лановенко не приховує стурбованості, що і в Україні повсюдне застосування хімічних препаратів для обробки садів і полів, може мати непоправні наслідки.
– Насправді ситуація в Китаї є критичною. Там зникли бджоли й запилення садів (я не жартую) проводять люди. Уявіть, в країні що є лідером по багатьом показникам та у багатьох галузях існує така проблема. Причина проста – в Китаї вже давно все вирощують за допомогою хімії. Тому і бджоли майже вимерли. А господарі у яких пасіки лишилися, не ризикують вивозити вулики на великі плантації.
Найгірша ситуація у Китаї із запиленням грушевих садів. По-перше, грушеві квіти непривабливі для бджіл. По-друге, під такі сади зайнято 1,3 млн. га, але 95% урожаю залежить від запилення не бджолами, а людьми. Витрати на запилення сягають $600/1 га, або приблизно 5-10% від виручки виробника.
В Україні ситуація не критична, – каже пані Лановенко, – але почастішали випадки, коли пасічники жаліються, мовляв, власники полів та садів які обробляють хімією свої угіддя не повідомляють про це ані пасічників, ані людей, які живуть у найближчих селах. Нажаль у таких місцях бджолині сім’ї гинуть миттєво – за один день. І допоки у нас бджоли є – варто зробити все аби уникнути згубних, невідворотних наслідків.
Розслідування українських ЗМІ рясніють прикладами, коли використання хімії на полях впливало не лише на бджіл, але й на здоров’я людей, які проживають поряд з «отруйними» угіддями. Й нажаль, окрім самих мешканців, нині мало кого турбує те, що хімія з оброблених полів потрапляє у підземні води та колодязі з яких люди беруть воду.
Проте, як то кажуть, хто попереджений, той озброєний. Бджоли Україні потрібні, тож мотайте на вуса. Один вулик із бджолосім’єю коштує тисячі дві гривень, що з урахуванням ймовірного прибутку, не дорого. Якщо казати про оренду вуликів, то це може коштувати садівникові всього-навського 500 гривень за сезон. І якщо врахувати що очікувана врожайність саду має бути 45 – 50 тонн з гектара (а це півмільйона гривень валового доходу) то торги тут недоречні. Адже без запилення втрати врожаю бувають до 15%.
– Арифметика проста із гектара можна зібрати 45 тонн яблук, але якщо не мати вуликів біля саду – 30 тонн, – коментує Валентина Лановенко. – Втрата 15-ти тонн яблук, навіть якщо взяти за основу ціну 10 гривень, це приблизно 150 тисяч гривень. І український фермер їх втрачає лише тому, що не дотримується повної технології вирощування яблук.
Вдумайтесь, Туреччина завдяки бджолам збирає: 730 000 тонн абрикосів, 472 000 тонн груш, 297 000 тонн слив, 415 000 тонн суниці, 2,9 млн тонн яблук, 64 000 тонн каштанів, 12,6 млн. тонн помідорів і 3,9 млн. тонн кавунів.
В Україні культура бджільництва давня, а розмови про необхідність так би мовити стимулювати запилення – відносно нові. Тож, поки ніхто не хоче платити за запилення культур, хоча на тому ж соняшнику врожайність могла бути на 25% більшою. Аби урожайність зросла на 10-15%, на гектар посівів варто задіяти щонайменше 1-2 бджолосім’ї, – переконані українські бджолярі. Проте результати новітніх досліджень тайських фахівців переконують – врожайність соняшника, завдяки запиленню, можна збільшити майже до 86%.
Справа у готовності українського фермерства використовувати для обробітку, лише біологічні препарати, які не зашкодять бджолам. Навіть хімічні є безпечні, бо усі розуміють, що без них ніяк, – підсумовує нашу розмову президент Академії органічного садівництва Валентина Лановенко Дайте людям більше інформації для розуміння, що лише із бджолами у цивілізації є майбутнє. Решта – в руках самого власника поля чи саду.
[:]
