[:ru]Бьют по своим, потому что чужих боятся?[:ua]Б’ють по своїх, бо чужих бояться?[:]

Сьогодні навіть у прифронтових селах менші страхіття, ніж у розбомбленому тилу. У калинівських селах сотні людей зустрічають зиму без житла. У харківській Балаклії військові склади навесні вибухали тиждень.

[:ru]

Там было разрушено более двух сотен домов, некоторые из которых отремонтировали для отвода глаз. Но самое страшное, что один человек погиб, еще четверо получили ранения. Люди и сейчас находят под ногами «сюрпризы»…

Пока на восточном фронте добровольцы и контрактники сдерживают врага, тыловики методично уничтожают боеприпасы, необходимые на передовой. В Калиновке их хранилось более 180 тысяч тонн, изних которых 63 тысячи те, которыми сегодня воюет украинская армия. Среди них и ракеты к системам залпового огня, которые наша военная промышленность не выпускает. О мелких поджогах и взрывах на складах уже не вспоминаем, но такие масштабные детонации, как в Калиновке, стали нормой – в среднем один раз в два года. Еще две-три Балаклеи и воевать будет нечем.

Если посчитать стоимость уничтоженных боеприпасов, добавить ущерб, нанесенный гражданам и социальной инфраструктуре, то Министерство обороны почти «освоило» годовой бюджет – где-то два миллиарда долларов! Но впереди еще пару месяцев! Можно «план» и перевыполнить…

На военном кабинете СНБО министр обороны Степан Полторак доложил, что после двухлетней давности взрывов на складах в Сватово, привлекли к ответственности шестерых генералов и 46 офицеров. Но уволили только заместителя начальника Генерального штаба генерал-лейтенанта Владимира Хижего. За Балаклею уже наказали 80 военных: кому-то указали на несоответствие, кого понизили в должностях и званиях, нескольких уволили. А вот об уголовной ответственности за миллиардные убытки не слышно. В нашем колхозе все дружны, а особенно – сторож с кладовщиком.

Уволить начальника Генштаба Виктора Муженко за чрезвычайную ситуацию в Калиновке предложил Антон Геращенко, депутат из «Народного фронта», входящий в проправительственное большинство. Критически высказался о начальнике Генштаба и секретарь СНБО Александр Турчинов. «Назначить крайних не получится», – ответил главный штабист, подчеркнув, что для управления Вооруженными Силами выстроена четкая вертикаль с Верховным главнокомандующим наверху.

Похоже, стрелочники в украинской армии закончились, а поэтому генералы искоса поглядывают друг на друга, а исподлобья даже на Верховного и Президента Украины Петра Порошенко.

«Мы готовы нести ответственность, но мы не готовы быть в качестве козла отпущения. Это целый комплекс, и есть ряд силовых структур и органов государственного управления, которые должны были бы отвечать», – аргументирует Виктор Муженко. Действительно, после Балаклеи на обустройство военных складов Кабмин дополнительно выделил 300 млн. гривен, но «капнули» они в Минобороны только в августе. Поэтому саботаж «закидывают» уже и правительству Владимира Гройсмана. Да и Петр Порошенко тоже не должен был пропускать мимо внимания доклады о недофинансировании арсеналов…

Но и лукавить нашим генералам и государственным руководителям не надо, ибо козел отпущения, как черт за плечами, всегда под руководящей рукой. Если Турчинову или Геращенко не удастся сделать крайними Муженко с Полтораком, если Муженко и Полторак не отпасуют в ответ, или, если все они вместе, не дай Бог, не спишут на Верховного, то найдутся безымянные русские диверсанты. Так было в Балаклее, правда, о них почему-то быстро забыли. После Калиновки генеральный прокурор Юрий Луценко напомнил: все таки был российский беспилотник.

Так почему же вы, государственные мужи, полгода молчали, будто воды в рот набрали? Где задокументированные нарушения воздушного пространства Украины, официальное обвинение России в неприкрытой террористической атаке, где дипломатические заявления и демарши, обращение в ООН? Возможно, те диверсанты пригодны только для «внутреннего использования?»

Чтобы сдетонировало такое бомбоубежище, как в Балаклее, нужен самолет с хорошим фугасом, а не беспилотник, заявлял в марте военный эксперт Олег Жданов. По его мнению, бесхозяйственность и разгильдяйство военных взорвали и калиновские склады. «Никаких диверсионных групп следствие, изучив материалы СБУ и других правоохранительных органов, на территории Винницкой области не установило», – заявил военный прокурор Анатолий Матиос. Но его начальник Юрий Луценко, видимо, со своим заместителем не общается, а потому повторил позже: «Я стою и далее на том, что мы имеем дело с диверсией, которая стала возможной из-за служебной халатности должностных лиц, которые были уполномочены обеспечить охрану этого объекта».

«Объект практически был беззащитен», – заявлял о Калиновке генеральный прокурор. Так кто виноват? Диверсанты, которые не установили пожарную сигнализацию и не обеспечили надежную охрану?

Парламентская коалиция развалена, Верховная Рада с последних сил собирается на голосование. И хотя до очередных выборов два года, но общество готовят к внеочередным. Заметны трещинки на правительственно-президентской горизонтали. И мы наблюдаем политические танцы на пожарищах вооруженных арсеналов. Начинается репетиция парада демократии – выборов. Припекло изрядно снизу руководящие кресла и политики с чиновниками перед нами танцуют гопак, изображая борьбу с «диверсантами». Выпаривают наши мозги повышенными пенсиями, новыми преподавательскими зарплатами, медицинской реформой. Как горячий уголек, перебрасывают друг другу ответственность за содеянное. Уже не рассказывают, кто и что сделал, кто из них лучший и действенный. Просто признаются, что все они плохие, но некоторые – еще не совсем. Таких и будем выбирать!

[:ua]

Там було поруйновано більше двох сотень осель, деякі з них відремонтували про людське око. Але найстрашніше те, що одна людина загинула, ще четверо отримали поранення. Люди й нині знаходять під ногами «сюрпризи»…

Поки на східному фронті добровольці і контрактники стримують ворога, тиловики методично знищують боєприпаси, потрібні на передовій. У Калинівці їх зберігалося понад 180 тисяч тонн, із яких 63 тисячі ті, якими сьогодні воює українська армія. Серед них і ракети до систем залпового вогню, які наша військова промисловість не випускає. Про дрібні підпали і вибухи на складах вже й не згадуємо, але такі масштабні детонації, як у Калинівці, стали нормою – в середньому один раз на два роки. Ще дві-три Балаклії і воювати буде нічим.

Якщо порахувати вартість знищених боєприпасів, додати збитки, нанесені громадянам і соціальній інфраструктурі, то Міністерство оборони майже «освоїло» річний бюджет – десь два мільярди доларів! Але попереду ще двійко місяців! Можна «план» і перевиконати….

На військовому кабінеті РНБО міністр оборони Степан Полторак доповів, що після дворічної давнини вибухів на складах у Сватовому, притягли до відповідальності шістьох генералів і 46 офіцерів. Але звільнили тільки заступника начальника генерального штабу генерал-лейтенанта Володимира Хижого. За Балаклію уже покарали 80 військових: комусь невідповідність, когось понизили в посадах і званнях, кількох звільнили. А от про кримінальну відповідальність за мільярдні збитки не чути. У нашому колгоспі всі дружні, а особливо – сторож з комірником.

Звільнити начальника Генштабу Віктора Муженка через надзвичайну ситуацію в Калинівці запропонував Антон Геращенко, депутат з «Народного фронту», що входить до проурядової більшості. Критично висловився про начальника Генштабу і секретар РНБО Олександр Турчинов. «Призначити крайніх не вийде», – відповів головний штабіст, підкресливши, що для управління Збройними Силами вибудувана чітка вертикаль з Верховним головнокомандувачем на вершечку.

Схоже, стрілочники в українській армії скінчилися, а тому генерали скоса позирають один на одного, а спідлоба навіть на Верховного і Президента України Петра Порошенка.

“Ми готові нести відповідальність, але ми не готові бути в якості цапа-відбувайла. Це цілий комплекс, і є низка силових структур та органів державного управління, які повинні були б відповідати”, – аргументує Віктор Муженко. Дійсно, після Балаклії на облаштування військових складів Кабмін додатково виділив 300 млн. гривень, але «капнули» вони у Міноборони лише у серпні. Отож, саботаж закидають уже й уряду Володимира Гройсмана. І Петро Порошенко теж не мав би пропускати повз увагу доповідні про недофінансування арсеналів…

Але й лукавити нашим генералам і державним очільникам не треба, бо той цап-відбувайло, яко чорт за плечима, завжди під керівною рукою. Якщо Турчинову чи Геращенку не вдасться зробити крайніми Муженка з Полтораком, якщо Муженко і Полторак не відпасують у відповідь, чи, якщо усі вони разом, крий Боже, не спишуть на Верховного, то знайдуться безіменні російські диверсанти. Так було в Балаклії, правда, про них чомусь швиденько забули. Після Калинівки генеральний прокурор Юрій Луценко нагадав: таки був російський безпілотник.

То чому ж ви, державні мужі, півроку мовчали, наче води в рот набрали? Де задокументоване порушення повітряного простору України, офіційне звинувачення Росії у неприхованій терористичній атаці, де дипломатичні заяви і демарші, звернення в ООН? Можливо, ті диверсанти придатні лише для «внутрєннєго іспользованія?»

Щоб здетонувало таке бомбосховище, як у Балаклії, потрібен літак з добрячим фугасом, а не безпілотник, заявляв у березні військовий експерт Олег Жданов. На його думку, безгосподарність і нехлюйство військових підірвали і калинівські склади. “Ніяких диверсійних груп слідство, вивчивши матеріали СБУ та інших правоохоронних органів, на території Вінницької області не встановило» – заявив військовий прокурор Анатолій Матіос. Але його начальник Юрій Луценко, мабуть, зі своїм заступником не спілкується, а тому повторив пізніше: “Я стою і далі на тому, що ми маємо справу з диверсією, яка стала можливою через службове недбальство посадових осіб, які були уповноважені забезпечити охорону цього об’єкта”.

«Об’єкт практично був беззахисний», – заявляв про Калинівку генеральний прокурор. То хто винен? Диверсанти, які не встановили пожежну сигналізацію і не забезпечили надійну охорону?

Парламентська коаліція розвалена, Верховна Рада із останніх сил збирається на голосування. І хоча до чергових виборів два роки, але суспільство готують до позачергових. Помітні тріщинки на урядово-президентській горизонталі. Отож, ми й спостерігаємо політичні танці на згарищах збройних арсеналів. Починається репетиція параду демократії – виборів. Припекло добряче знизу керівні крісла і політики з посадовцями перед нами б’ють гопака, удаючи боротьбу з «диверсантами». Випарюють наші мізки підвищеними пенсіями, новими викладацькими зарплатами, медичною реформою. Як гарячу вуглину, перекидають одне одному відповідальність за скоєне. Уже не розказують, хто і що зробив, хто з них кращий і дієвіший. Просто зізнаються, що всі вони погані, але деякі – ще не зовсім. Отаких і будемо обирати!

[:]