Розпочався «революційний тиждень» зі страйку студентів Національного медичного університету ім. О. Богомольця. Вони стали на захист свого ректора Катерини Амосової, яку було відсторонено від посади за дорученням Міністерства охорони здоров’я. Причиною став, ніби то, зрив іспиту для студентів стоматологів, більш відомий як «КРОК». Це своєрідне ЗНО для студентів медиків, що проводиться у всіх вищих медичних навчальних закладах України. Однак саме в університеті Богомольця його так і не було проведено. МОЗ угледів в цьому корупційну складову та, всупереч законодавству, відсторонив ректора від посади. Це обурило педагогічний колектив та частину студентів-активістів ВНЗ, які заблокували вхід до приміщення університету.
Варто зазначити, що не всі викладачі та студенти поділяли думку страйкарів. Частина майбутніх медиків продовжувала відвідувати пари та навчатись. В перший день весни суд поновив Катерину Амосову на своїй посаді. Страйк припинився, а заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський пообіцяв оскаржити рішення у вищій інстанції.
Із завершенням зими Україну вирішив привітати і особисто Петро Олексійович Порошенко. 28 лютого, після 9-ти місячної перерви, він вийшов на велику прес-конференцію.
Щоправда, на відміну від допиту українського гаранта в Оболонському суді минулого тижня, на запитання про Мальдіви Порошенку таки довелось відповідати. Судді, який би достроково закрив засідання, в залі не виявилось. Тому Петро Олексійович обережно нагадав, що поїздка відбулась за його власний кошт і все це незабаром буде відображено в електронній декларації.
Незрозумілим залишилось лиш те, яким був формат поїздки? Очільник держави чітко зазначив, що Президент не може нікому передавати свої функції, а значить, і відпусток у нього бути не може. За цією логікою, тиждень на райських островах – це робоча поїздка українського гаранта. До речі, за приблизними підрахунками, ця робоча поїздка обійшлась родині Порошенка у 500 тисяч доларів США.
Петро Порошенко
Головний меседж прес-конференції, стосувався прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Президент декілька разів наголосив, що децентралізація – це його досягнення. Таким чином, перед стартом передвиборчої кампанії, Петро Олексійович спробував вибити у Гройсмана його головний козир.
Останнім часом ширяться чутки, що Володимир Борисович готує власний політичний проект. І прем’єр, і Президент, мають спільне електоральне поле. А отже, невдовзі можна очікувати на належну відповідь з боку головного урядовця. Наприклад, спробувати «поділити трофей безвізу».
Володимир Гройсман та Андрій Парубій
Кому не потрібно змагатись за українського виборця, так це Віктору Федоровичу. Цього тижня він теж зустрічав весну своєю появою на телеекранах. Як би дивно це не звучало, причиною тому теж стали вибори. Щоправда Януковичу у передвиборчій гонці брати участі не доведеться. Йдеться про президентські вибори в Росії, які відбудуться за два тижні. Тому Кремль активно використовує усіх «придворних» акторів, а український президент-втікач – одна із головних дійових осіб в цьому спектаклі.
І якщо ми вже заговорили про спектаклі, то варто згадати кульмінацію одного із них, що розгорнувся на тижні у стінах українського парламенту. Створення Антикорупційного суду перетворились ледь не епопею «Війна і Мир».
Нагадаємо, спочатку Президент взагалі відмовлявся від подібних структур та пропонував замінити їх антикорупційною палатою. Коли ж в АП зрозуміли, що цей варіант не пройде, вдались до затягування з процесом створення Антикорупційного суду. Декілька місяців гарант не наважувався представити документ на розгляд. А коли текст закону таки потрапив у Верховну Раду, найчисельніша фракція у парламенті, «Блок Петра Порошенка», дивним чином не могла знайти два десятки голосів, щоб його прийняти.
Венеціанська комісія
Більше того, документ виявився невідповідним загальноєвропейським стандартам та висновкам Венеціанської комісії. Українські антикорупційні громадські організації забили на сполох, а найбільші українські донори прямо зазначили, що у разі прийняття документу в цій редакції, Україна може позбутись міжнародної фінансової підтримки.
Зрештою, владні сили та опозиція зійшлись на тому, що усі необхідні правки будуть внесені між першим і другим читанням. 1-го березня 282 народних депутати прийняли за основу законопроект за №7440. Таким чином, третя вимога учасників мітингів 17 жовтня 2017 року, отримала надію на втілення.
Нагадаємо, тоді люди вийшли на вулицю із вимогами зняття депутатської недоторканності, зміни виборчого законодавства та створення Антикорупційного суду. Усі три вимоги знайшли своє відображення у відповідних законопроектах. Всі три законопроекти очікують розгляду у другому читанні.
«Вимоги виконуються, а значить наметове містечко можна зачистити» – подумали правоохоронці і вранці суботи знесли протестні конструкції на площі перед будівлею Верховної Ради. Все відбулось блискавично. За повідомленнями ЗМІ затримано 50-т і постраждало 10 осіб. Потрібно віддати належне національній поліції – вони зрозуміли, що українці мають право на протест. І, навіть, якщо є команда розганяти містечко, то робити це слід у цивілізований спосіб.
Напевно, останньою краплею в терпінні структур МВС стали події 27 лютого, коли на Площі Конституції постраждало близько двох десятків правоохоронців. Тоді їх закидали камінням протестувальники. І це, власне, стало причиною, чому кияни не надто охоче йшли боронити активістів.
В соціальних мережах розгорнулась дискусія стосовно того, а чи доцільно взагалі було стільки часу перекривати одну із головних вулиць столиці? І поки інтернет-спільнота вела «словесно-фейсбучні війни», кількасот правоохоронців прибрали намети та звільнили вулицю Грушевського для проїзду транспорту.
В будь-якому випадку, цей тиждень був багатим на «відлигу» у питаннях, що не вирішувались місяцями. Дочекаємось наступного весняного тижня.
[:]