Деятельность редакции газеты «Украинское Слово» в оккупированном нацистами Киеве и дальнейшая судьба журналистов издания является ярким примером сотрудничества украинских националистов и гитлеровцев.
Гитлеровцы, а за ними и походные группы ОУН (м), вошли в Киев 19 сентября 1941 года. У каждой из сторон было свое виденье будущего. Члены крыла украинских националистов под руководством Андрея Мельника, сразу начали воплощать в жизнь идеи создания собственных органов управления, украинских культурных союзов и, конечно же, создания украиноязычных газет.
Первый выпуск издания под общим номером 18 (мельниковцы продолжили нумерацию журнала, который до этого распространялся в Житомире) вышел в Киеве 29 сентября 1941 года.
Считается, что главным редактором газеты был Иван Рогач, но только на выпуске № 24 от 7 октября 1941 впервые отмечено «За редакцию отвечает Иван Рогач. Типография, Фундуклеевская, № 19».
Иван Рогач
По-новому информация о редакции и редакторе упоминается в газете «Украинское Слово» в № 66 от 25 ноября: «Украинское Слово». Выдает: Украинское издательство. Главный и ответственный редактор Иван Рогач. Редактор принимает от 10-12 ч. Редакция оставляет за собой право исправлять рукописи. Неиспользованные рукописи не возвращаются. Адрес редакции и издательства Бульварно-Кудрявская, 24. Телефон Украинские издательства и редакции: 106».
Редакция журнала не стояла на месте. Ее издательские планы были дальновидными. 19 октября 1941 вышла газета приложение «Литература и искусство» (ответственный редактор М. Сытник). 16 ноября 1941 вышел первый номер еженедельника литературы и искусства «Литавры» (ответственный редактор председатель Союза украинских писателей Елена Телига).
На декабрь 1941, в оккупированном Киеве, было объявлено подписку следующих изданий: «Украинское Слово» – газета выходила ежедневно, кроме дней после праздников (несмотря ни на что, периодичность была соблюдена) «Литавры» – еженедельник литературы и искусства, выходит по воскресеньям; «Молодая Украина» – двухнедельная газета для молодежи; «Родной край» – недельная сельскохозяйственная газета для селян; «Последние известия» – газета выходит по понедельникам; «Радуга» – месячный иллюстрированный детский журнал. Из выше перечисленного списка, в декабре, реально существовали только «Украинское Слово», «Литавры» и «Последние известия». Все остальное было только в планах.
Отдельно хотелось бы сказать о еще одном приложении к газете «Украинское Слово» – понедельничное издание «Последние известия». Первый выпуск увидел свет 17 ноября 1941 года. В общем, вышло пять номеров. Последний датируется 15 декабря, уже после ареста гитлеровцами редакторского состава основной газеты.
Первые четыре выпуска по наполненности похожи на журнал «Украинское Слово». А вот в последнем ни слова не сказано об аресте главного редактора газеты Ивана Рогача и его коллектива. И при этом на страницах помещены только прогерманские материалы и ни слова от украинских националистов.
Зато тематика публикаций журнала «Украинское Слово» была пронизана идеей национального возрождения. Лозунг «В Украине – по-украински!» печаталось почти в каждом выпуске и имело однозначный подтекст. Это и понятно, ведь ядро редакции газеты «Украинское Слово» составляли члены походной группы ОУН (м): О. Орпиан-Чемеринский, П. Олейник, Я. Шумелда, А. Лащенко, И. Ирлявский, М. Антонович, Ф. Гайович, Я. Гайвас, Т. Бак-Бойчук. К активным авторам газеты принадлежат А. Штуль (Жданович), О. Телига, Р. Беда, М. Сытник, В. Самчук, Василий Штуль и другие.
Елена Телига
Гитлеровцам не нравился украинский дух редакции газеты «Украинское Слово». Они требовали, чтобы со страниц звучала хвала Гитлеру и новым «хозяевам» Украины. Но покорности не дождались. Доля тех материалов, в которых упоминалась «армия фюрера», были незаметными из массива публикаций, где отчетливо, во весь голос звучала тема борьбы за украинскую государственность, независимость, самостоятельность, возрождение вечных украинских обычаев и традиций, воспитания новой украинской нации.
Впервые Ивана Рогача арестовали 9 декабря 1941 г., но на следующий день его отпустили. Последний №81 газеты “Украинское Слово» вышел 13 декабря. И в тот же день гитлеровцы арестовали многих журналистов редакции и самого редактора. Отпускать уже никого не стали.
Второй массовый арест украинских националистов в Киеве нацисты осуществили 9 февраля 1942, когда в тюрьму попали деятели, которые присутствовали на собрании Союза украинских писателей во главе с Еленой Телигой.
Памятник Елене Телиге, Киев
Работников редакции «Украинское Слово» во главе с главным редактором Иваном Рогачем и членами Союза украинских писателей во главе с Еленой Телигой гитлеровцы расстреляли в Бабьем Яру в феврале 1942 года.
Всего, по подсчетам историков, за два года оккупации Киева, в Бабьем Яру нацистами был расстрелян 621 украинский националист. Сегодня память о них увековечена в нескольких мемориалах.
[:ua]Діяльність редакції газети «Українське Слово» в окупованому нацистами Києві та подальша доля журналістів часопису є найяскравішим прикладом співпраці українських націоналістів та гітлерівців.
Гітлерівці, а за ними і похідні групи ОУН (м), увійшли до Києва 19 вересня 1941 р. У кожної зі сторін були свої плани на майбутнє. Члени крила українських націоналістів під керівництвом Андрія Мельника, відразу розпочали втілювати в життя ідеї створення власних органів керівництва, українських культурних спілок і звичайно ж функціонування україномовних газет.
Перший випуск видання під загальним номером 18 (мельниківці продовжили нумерацію часопису, який до цього розповсюджувався у Житомирі) вийшов у Києві 29 вересня 1941 р.
Вважається, що головним редактором газети був Іван Рогач, однак лише на випуску № 24, від 7 жовтня 1941 р. вперше зазначено «За редакцію відповідає Іван Рогач. Друкарня, Фундукліївська, № 19».
Іван Рогач
По-новому інформація про редакцію та редактора починає з’являтися у газеті «Українське слово» у № 66 від 25 листопада: «Українське Слово. Видає: Українське видавництво. Головний і відповідальний редактор: Іван Рогач. Редактор приймає від 10–12 год. Редакція залишає за собою право виправляти рукописи. Невикористані рукописи не повертаються. Адреса редакції й видавництва Бульварно-Кудрявська, 24. Телефон Українського видавництва й редакції: 106».
Редакція часопису не стояла на місці. Її видавничі плани були далекоглядними. 19 жовтня 1941 р. вийшла газета додаток «Література і мистецтво» (відповідальний редактор М. Ситник). 16 листопада 1941 р. вийшло перше число тижневика літератури і мистецтва «Літаври» (відповідальний редактор голова Спілки українських письменників Олена Теліга).
На грудень 1941 р., в окупованому Києві, було оголошено передплату наступних видань: «Українське Слово» – газета виходила щодня, крім днів після свят ( незважаючи ні на що, періодичність було дотримано); «Літаври» – тижневик літератури і мистецтва, виходить по неділях; «Молода Україна» – двотижнева газета для молоді; «Рідний край» – тижнева сільськогосподарська газета для селян; «Останні вісті» – газета виходить по понеділках; «Веселка» – місячний ілюстрований дитячий журнал. З вище переліченого списку на грудень реально існували лише «Українське Слово», «Літаври» та «Останні вісті». Все інше було лише у планах.
Окремо хотілося б сказати про ще один додаток до газети Українське Слово» – понеділкове видання «Останні вісті». Перший випуск побачив світ 17 листопада 1941 р. Загалом вийшло п’ять номерів. Останній датується 15 грудня, уже після арешту гітлерівцями редакторського складу основної газети.
Перші чотири випуски за наповненістю схожі на часопис «Українське Слово». А от в останньому жодним словом не сказано про арешт головного редактора газети Івана Рогача і його колективу, але й при цьому на шпальтах вміщено лише пронімецький матеріал і жодного слова від українських націоналістів.
Натомість тематика публікацій часопису «Українське Слово» була пронизана ідеєю національного відродження. Гасло «В Україні – по-українському!» друкувалося майже у кожному випуску й мало однозначний підтекст. Це і зрозуміло, адже ядро редакції газети «Українське Слово» становили члени похідної групи ОУН (м): О. Орпіан-Чемеринський, П. Олійник, Я. Шумелда, О. Лащенко, І. Ірлявський, М. Антонович, Ф. Гайович, Я. Гайвас, Т. Бак-Бойчук. До активних авторів газети належать О. Штуль (Жданович), О. Теліга, Р. Біда, М. Ситник, У. Самчук, Василь Штуль та інші.
Олена Теліга
Гітлерівцям не подобався український дух редакції газети «Українського Слова». Вони вимагали, щоб зі шпальт лунала хвала Гітлеру і новим «господарям» України. Та покори не дочекалися. Дещиця тих матеріалів, у яких згадувалася «армія фюрера», були непомітними з масиву публікацій, де виразно, на повний голос звучала тематика боротьби за українську державність, незалежність, самостійність, відродження віковічних українських звичаїв і традицій, виховання нової української нації.
Вперше Івана Рогача заарештували 9 грудня 1941 p., але наступного дня його відпустили. Останній №81 газети «Українське Слово» вийшов 13 грудня. І того ж дня гітлерівці заарештували багатьох журналістів редакції і самого редактора. Відпускати уже нікого не стали.
Другий масовий арешт українських націоналістів у Києві нацисти здійснили 9 лютого 1942 р., коли до в’язниці потрапили діячі, які були присутні на зборах Спілки українських письменників на чолі з Оленою Телігою.
Пам’ятник Олені Телізі, Київ
Працівників редакції «Українське Слово» на чолі з головним редактором Іваном Рогачем та членами Спілки українських письменників на чолі з Оленою Телігою гітлерівці розстріляли у Бабиному Яру у лютому 1942 р.
Загалом, за підрахунками істориків, за два роки окупації Києва, у Бабиному Яру нацистами був розстріляний 621 український націоналіст. Сьогодні пам’ять про них увіковічена у кількох меморіалах.
[:]