За інформацію розробників САУ “Богдана”, перша гаубиця, виготовлена на КрАЗі, жива і досі працює на фронті.
Виробники української самохідної артилерійської установки “Богдана” нарощують потужності гаубиці і модернізують її за потребами ЗСУ. Про це розповідають журналісти “Економічної правди”, передає Кий-Інформ.
Як підкреслюється у статті, САУ 155-го калібру, яка найчастіше застосовується військовими ЗСУ, здатна вражати ціль на відстані 42 кілометри, а у своїй вдосконаленій версії зможе стріляти до семи разів за хвилину.
За даними джерел ЕП в Силах оборони, на замовлення армії зібрали близько 30 цих САУ. Також редакції стало відомо про розробку причіпної версії “Богдани”.
З цеху — на фронт
Як повідомили розробники, перша гаубиця, виготовлена на Кременчуцькому автозаводі (КрАЗі), жива і досі працює на фронті. Хоча раніше ЗМІ писали, що торік у Генштабі наказали знищити єдиний дослідний зразок, аби він не дістався ворогу.
Проте САУ, як зазначають журналісти, встигли вивезти частинами подалі від фронту. У тилу її заново зібрали та віддали Першій окремій бригаді спеціального призначення ім. Івана Богуна. Остаточні налаштування та випробування відбулися на полі бою.
До речі, як зазначає видання, жодна “Богдана” не була знищена, а кілька пошкоджених ремонтують. При цьому оператори “Богдани” розповіли, що серійна гаубиця має непоганий рівень автоматизації, високу прохідність і точність стрільби.
“Ми надзвичайно задоволені цією установкою. Якщо не вдається вразити ціль з першого снаряда, то з другого “Богдана” обов’язково досягає мети”, — підкреслюють військові.
Історія створення
Як згадують розробники, народження “Богдани” тривало довгі сім років. Її конструкторів переслідували бюрократія, суди з Міноборони, банкрутства підрядників, а з 2022 року додалася війна.
Як зауважило видання, значна частина потужностей розробника, Краматорського заводу важкого верстатобудування (КЗВВ), була знищена внаслідок ракетних ударів. Здавалося б, мрію про власну САУ могли відкласти, однак інженери перенесли заводи, відновили обладнання і швидко завершили її розробку. Зараз виробники “Богдани” випускають шість гаубиць на місяць. У планах – більше.
Навіщо Україні власна САУ
На думку експертів, розробка власної артилерії — це ризикові багатомільйонні інвестиції та роки випробувань. Навіть якщо випробування будуть вдалими, ціна розробки може виявитися надто високою, проте у разі успіху країна отримує низку переваг:
- по-перше, на закупівлю гаубиць державний бюджет витратить менше коштів, адже їх частина повернеться у вигляді податків з виробництва;
- по-друге, армія зможе швидко ремонтувати техніку, купувати запчастини і надавати відгуки виробникам для поліпшення систем;
- по-третє, вдасться уникнути черг, адже останнім часом у світі виник ажіотаж на військову техніку і на зброю доводиться чекати роками після укладання контракту.
У боях ЗСУ втрачає чимало західної артилерії, нові постачання від союзників скорочуються, Україні бракує грошей для купівлі техніки. У таких умовах саме “Богдана” стане плечем для збереження вогневого потенціалу ЗСУ.
Які перспективи
Зараз “Богдану” запустили в масове виробництво та “обстріляли” в справжніх боях. Найвідоміший бій “Богдани” — битва за острів Зміїний, де українська САУ кілька днів працювала пліч-о-пліч з французькою гаубицею Caesar. Вона допомогла відкрити морські торговельні шляхи та примусити Росію укласти “зернову угоду”.
А от після війни, як пишуть журналісти, покупцями української САУ можуть стати небагаті країни Африки, Азії та Латинської Америки, які не можуть собі дозволити купувати дорогу артилерію.
